Пал Кініжі
Пал Кініжі (угор. Kinizsi Pál, 1446–1494) — угорський легендарний полководець-простолюдин[4] XV століття, командувач Чорною Армією короля Матяша, ішпан Темешський і генерал-капітан Нижньої Угорщини, переможець турок у битві прі Хлібовому полі (угор. Kenyérmező) у 1479 році.
| Пал Кініжі | |
|---|---|
угор. Kinizsi Pál  | |
 | |
| Народився | 1432 Саткінез, Тіміш |
| Помер | 24 листопада 1494[1] або 29 листопада 1494[1] Смедерево, Сербія[1] ·інсульт[2] |
| Поховання | Nagyvázsonyd[1] |
| Країна |  Угорщина |
| Діяльність | військовослужбовець, воєначальник, політик |
| Учасник | Богемська війнаd, Османо-угорські війниd і Битва на Хлібовому полі |
| Посада | Judge royald[3] |
| Військове звання | генерал-капітан |
| Конфесія | православ'я |
| У шлюбі з | Benignad |
 | |
Біографія
ред.Кініжі, згідно легенді, працював мельником[5][6]. Одного разу неподалік полював король Матяш, який попросив води на млині, і Кініжі, котрий славился своєю силою, виніс йому кубок з водою на мельничном жорні. Король зразу зарахував хлопця у свою знамениту «чорну» армію. Невдовзі Кініжі, завдяки своєму таланту, став легендарним полководцем. Він помер у бою, прі штурмі фортеці Смедерево (угор. Szendrő) у Сербії. Похований у різьбленому саркофагу в замковій каплиці села Надьважонь (угор. Nagyvázsony). Замок, як одна з найміцніших фортець регіону Баконьских гір у першій половині XV століття, збудована сім'єю Вежені. Після смерті останнього з роду Вежені, у 1472 році фортеця перейшла у володіння воєначальника Пала Кініжі, як дарунок від короля. Полководець значно розширив її.
Палу Кініжі присвячена книга Шандора Татаї «Витязь із двома мечами»[7].
Вшанування пам'яті
ред.1910 року футбольний клуб з Тімішоари отримав назву «Кініжі». Після того, як місто перейшло до Румунії, був перейменований на румунський манер — «Кінезул» і існував до 1940 року.
У 1951—1956 роках будапештський футбольний клуб «Ференцварош» носив назву «Кініжі».
Галерея
ред.-
Статуя Пала Кініжі над в’їзною брамою замку в Надьважоні. -
Статуя Пала Кініжі роботи Яноша Пастора в саду колишнього коледжу фізичного виховання в Будапешті. -
Печатка Пала Кініжі -
Вежа замку Надьважоні, перед нею стоїть кінна статуя Пала Кініжі -
Статуя Пала Кініжі перед вежею замку -
Різьблений саркофаг Пала Кініжі в каплиці замку
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е https://vazsonyko.blog.hu/2022/12/08/kinizsi_pal_utolso_utja_avagy_miert_nem_kapott_illo_temetest_a_torokvero
- ↑ https://index.hu/belfold/2024/11/24/kinizsi-pal-hunyadi-matyas-nagyvazsony-hadaszat-regeszet-evfordulo/
- ↑ C. Tóth Norbert, Richárd H., Tibor N. et al. Magyarország világi archontológiája 1301-1457 — MTA Történettudományi Intézete, 2017. — Т. I.. — С. 90.
- ↑ Peter F. Sugar; Péter Hanák; Tibor Frank (1994). A History of Hungary. Indiana University Press. с. 72–. ISBN 0-253-20867-X.
- ↑ Charles Hebbert; Norm Longley; Dan Richardson (2002). Hungary. Rough Guides. с. 284–. ISBN 978-1-85828-917-5.
- ↑ Franz Babinger (1992). Mehmed the Conqueror and His Time. Princeton University Press. с. 374–. ISBN 0-691-01078-1.
- ↑ Шандор Татаи «Витязь с двумя мечами». Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 29 березня 2016.
Джерела
ред.- Kocsis, Károly; Eszter Kocsisné Hodosi (1998). Ethnic Geography of the Hungarian Minorities in the Carpathian Basin. Simon Publications LLC. ISBN 1-931313-75-X. Процитовано 21 травня 2008.
- Országos Széchényi Könyvtár (1972). The National Széchényi Library. National Széchényi Library.