Вікіпедія

Павлюк Ілларіон Станіславович

український журналіст, продюсер, документаліст, письменник
(Перенаправлено з Павлюк Іларіон Станіславович)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлюк.

Ілларіон Станіславович Павлюк (14 травня 1980(1980-05-14), Скадовськ, Херсонська область) — український письменник, продюсер, начальник Управління преси та інформації МОУ[1], лейтенант Збройних Сил України (з 2023), учасник російсько-української війни, журналіст, документаліст, автор бестселерів «Я бачу, вас цікавить пітьма», «Білий попіл», «Танець недоумка». Багатодітний батько.

Павлюк Ілларіон Станіславович
Народився14 травня 1980(1980-05-14) (44 роки)
Скадовськ, Херсонська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Діяльністьжурналіст, письменник, доброволець
Alma materСхідноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (2001)
Знання мовросійська і українська
Військове званнялейтенант
IMDbID 9209899

У 2015 році брав участь у російсько-українській війні в складі добровольчого батальйону «Гарпун»[2]. Від початку повномасштабного вторгнення мобілізувався в один з підрозділів ГУР МО України. З 2023 року служить у Міністерстві оборони України.

Біографія

ред.

Народився 1980 року на Херсонщині в місті Скадовськ. Із семирічного віку 10 років мешкав із батьками на Далекому Сході Росії — на Сахаліні. Після повернення в Україну жив у Луганську. Закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (1996—2001 рр.) за спеціальністю «Журналістика». 2001 року переїхав до Києва, де розпочав медійну кар'єру як журналіст. Працював репортером-міжнародником — спеціалізувався на арабо-ізраїльському конфлікті.

На початку 2010 року прийшов продюсером департаменту документально-художніх проєктів на канал «1+1»[3]. 2011 року входив до складу журі 63-ї американської телепремії «Еммі»[4]. У грудні 2011 року разом із командою залишив канал[5]. Співвласник продакшн-компанії Ivory Films.

Став автором документальних стрічок: «Код нації», «Звичайні зомбі. Як працює брехня», «Зомбі 2. Промивка Мізків», «Лазуровий пил» та інших.

Ілларіон Павлюк — автор трьох романів, виданих у «Видавництві Старого Лева».

2018 року вийшов його дебютний роман — «Білий попіл»[6], детектив у стилі нуар із відсилками до повісті Миколи Гоголя «Вій».

2019 року автор представив свій науково-фантастичний роман «Танець недоумка»[7], який увійшов до короткого списку премії «Книга року BBC — 2019»[8].

2020 року вийшов друком психологічний трилер «Я бачу, вас цікавить пітьма», який увійшов до короткого списку премії «Книга року BBC — 2020»[9], а у 2023 році очолив топ продажів «Видавництва Старого Лева»[10].

Фільми

ред.
  • 2007: «Ген жорстокості» — автор.
  • 2007: «Служу Радянському Союзу?» — автор.
  • 2008: «Секти. Контроль свідомості» — автор.
  • 2008: «Таємниці радянського дефіциту» — автор[11].
  • 2009: «Потойбіччя. Сни» — автор.
  • 2010: «Рівень секретності 18» — продюсер, сценарист.
  • 2012: «ДНК. Портрет нації» — продюсер, сценарист.
  • 2013: «ДНК-2. В пошуках жінки» — продюсер, сценарист.
  • 2014: «Код нації» — автор.
  • 2014: «Планета мавп: куди зникають розумні діти?»[12] — автор.
  • 2015: «Звичайні зомбі. Як працює брехня» — автор.
  • 2016: «Лазуровий пил» — автор[13].
  • 2018: «Зомбі 2. Промивка Мізків» — автор[14].

Твори

ред.

Сім'я

ред.

Багатодітний батько[18].

Примітки

ред.
  1. ↑ Ілларіон Павлюк очолив Управління преси та інформації Міноборони, Укрінформ, 19.10.2023
  2. ↑ Ukraine war diary: A father prepares to leave his kids and fight for Ukraine. Yahoo News (амер.). 15 березня 2022. Процитовано 11 жовтня 2023.
  3. ↑ Ілларіон Павлюк очолив продюсерську групу в департаменті художньо-документальних проектів «1+1». Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  4. ↑ Илларион Павлюк стал членом жюри 63-й телевизионной премии «Эмми» (Emmy Awards). Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 12 липня 2021.
  5. ↑ Іларіон Павлюк з командою залишив «1+1». Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 17 травня 2015.
  6. ↑ а б Білий попіл. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 29 травня 2019.
  7. ↑ Танець недоумка. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  8. ↑ Книга року ВВС-2019: короткі списки (брит.). 27 листопада 2019. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 20 грудня 2019.
  9. ↑ Книга року ВВС: Неймовірна чортівня від Ілларіона Павлюка. BBC News Україна (укр.). Процитовано 11 жовтня 2023.
  10. ↑ Я бачу, вас цікавить пітьма Ілларіон Павлюк купити у ВСЛ. Видавництво Старого Лева (ua) . Процитовано 11 жовтня 2023.
  11. ↑ Таємниці радянського дефіциту. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
  12. ↑ Планета обезьян. Куда исчезают умные дети? (полный выпуск). Архів оригіналу за 6 вересня 2020. Процитовано 12 липня 2021.
  13. ↑ Лазуровий пил. Телеканал Україна. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 17 січня 2020.
  14. ↑ Д/ф «Зомбі-2. Промивка мізків». Телеканал Україна. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2020.
  15. ↑ Танець недоумка. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
  16. ↑ «Танець недоумка»: Київ майбутнього, війна з планетою та відчуття нескінченності. Блог Yakaboo.ua (ru-RU) . 13 листопада 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  17. ↑ Я бачу, вас цікавить пітьма. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
  18. ↑ Мобілізація, кар'єра в армії та література: письменник Ілларіон Павлюк про майже 10 років у війську.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Павлюк_Ілларіон_Станіславович&oldid=43743377