Згідно з Державним реєстром від 1 грудня2002 року в Севастополі на обліку знаходилось 2 053 пам'ятника. З них археології — 246, історії — 1365, монументального мистецтва — 27, архітектури і містобудування — 293 пам'ятника. На обліку стояло 394 пам'ятника періоду радянсько-німецької війни, 24 братських цвинтаря, 45 братських могил, поховань періоду Кримської війни — 671, індивідуальних поховань, за межами некрополів — 37, могил воїнів інтернаціоналістів — 14[1].
На скелястому мисі, поблизу гирларічки Чорної, над її лівим берегом, в 1952—1954 роках експедиція Херсонеського державного музею під керівництвом С. Ф. Стржелецького розкопала залишки кількох будівель і близько ста ям. У 2006 р. археологічні дослідження були поновлені спільною експедицією Інституту археології НАн України і Національного заповідника "Херсонес Таврійський". Нині розкопки проводить Інститут археології НАН України. Дослідженнями останніх років було відкрито виробничий металургійний комплекс другої половини ІХ ст. до н.е. - першої половини VIII ст. до н.е. і залишки оборонних сторуд поселнення середини VIII ст. до н.е., що були спалені разом із поселенням степовими номадами невдовзі після їх зведення. Дослідження цієї памєятки археології тривають (Е.Кравченко. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. Київ, Луцьк: Інститут археології НАН України, 2011).
печерна стоянка часів мезоліту і неоліту в південно-західній, гірській частині Криму, в басейні річки Чорної. Відкрита у 1927 році; досліджувалась в 1928, 1935—1936 роках. В півтораметровій товщі відкладів печери було відкрито 6 культурних шарів. При розкопках знайдено нуклеуси, крем'яні знаряддя (скребки, вкладні тощо), кістки оленів, сайг, коней, бурого ведмедя, рисі, бобра та інших тварин. У пізньому (верхньому) шарі стоянки знайдено неолітичні знаряддя та уламки грубого глиняного посуду.
Досліджувалась в 1927, 1956—1959 роках. При розкопках відкрито шари часів азильської культури і тарденуазької культури. В нижньому, азильському, шарі виявлено залишки вогнища, знайдено крем'яні знаряддя, кістки тварин. У верхньому, тарденуазькому, шарі виявлено скорчене поховання кроманьйонської людини, залишки вогнищ, крем'яні й кістяні знаряддя, кістки тварин. На майданчику перед стоянкою розкопано шари неолітичного та енеолітичного часів.
Мезолітична стоянка, що належить до тарденуазькоі культури, на лівому березі річки Чорної в Криму. Досліджувалася в 1936 і 1938 роках. При розкопках знайдено багато кам'яних знарядь (скребачки, різці, ножо-видні пластинки, геометричні мікроліти), вироби з кістки та рогу (гарпуни, шила, проколки, лощила), кістки тварин. Інтерес становить поховання чоловіка та жінки. В жіночому кістяку бракувало останніх фаланг обох мизинців, очевидно ампутованих з ритуальною метою.
.jpg)
