Пам'ятники Житомира
стаття-список у проєкті Вікімедіа
У сучасному Житомирі встановлено низку пам'ятників, меморіалів та пам'ятних знаків.
Пам'ятники Житомира
ред.Назва | Рік встановлення | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Загиблим учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи «ЧОРНА БІЛЬ», пам'ятний знак |
2006 р. | на вулиці Покровській, 96, поряд з будівлею Національної поліції | Пам'ятник загиблим учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи був встановлений у 2006 р. до 20-річчя Чорнобильської катастрофи.
Автори — скульптор О. Вітрик, архітектор П. Бірюк. | |
Викладачам, студентам і співробітникам Житомирського Педагогічного університету, що полягли у роки ІІ Світової війни, пам'ятний знак | вулиця Велика Бердичівська, 40 | |||
Братська могила жертв фашизму.(Ск. Табачник Й. С. Арх. Бірюк П. М.) | 1996 | проспект Миру, 69 | Пам'ятне місце розташування богунського концетраційного табору військовополонених та пам'ятник жертвам нацизму. | |
Героям Небесної Сотні | 2017 | Майдан Корольова, перед будівлею обласної державної адміністрації | Пам'ятник Героям Небесної Сотні. Автори проекту — Герез-Гладка Юлія та Герез Петро. Елементи триптиху виконані із 3 металевих листів розміром 2×8 м. Скульптура Героя, що стоїть на бетонному постаменті попереду триптиха, виготовлена із листів напівпрозорого акрилу. Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації № 616 від 8 листопада 2021 року, пам'ятник занесли до переліку об'єктів культурної спадщини, як історичну споруду.[1] | |
Діана | у парку ім. Ю. О. Гагаріна | встановлено за часів барона Шодуара. | ||
Домбровського Ярослава, бюст | 1971 | у сквері на майдані Згоди | Пам'ятник польському політичному та військовому діячеві Ярославові Домбровському був встановлений у 1971 році. Автори — скульптор О. Скобліков, архітектор М. Іванчук. | |
Жертвам Голодомору / «Ангел, що сумує» | 2006 | у сквері у східній частині Путятинської площі | Пам'ятник Жертвам Голодомору в Україні 1932-33 років був встановлений у переддень 15-го Дня незалежності України — 23 серпня 2006 року. Автори — скульптор О. Костюк та архітектор П. Перевозник[2]. | |
Кавуну Василю | перед ЗОШ № 22 (вулиця Космонавтів, 36) | |||
Короленка Володимира, бюст | 1973 | перед ЗОШ № 6 (майдан Короленка, 7) | Погруддя російського письменника і правника Володимира Короленка було відкрите у рамках відзначення 120-річчя від дня його народження в 1973 році. Автори пам'ятника — скульптор В. П. Вінайкін, архітектор М. П. Іванчук. | |
Корольову Сергію | 1971 | на майдані Корольова | Пам'ятник академіку С. П. Корольову був відкритий у 1971 році. Автори пам'ятника — скульптор О. П. Олійник, архітектор А. Д. Корнєєв. | |
Корольову Сергію | на вулиці Дмитрівській, біля Музею космонавтики | |||
Косенка Віктора, бюст | 1981 | у сквері перед будинком музичного училища ім. В. С. Косенка (вул. Пушкінська, 28) | Пам'ятник-погруддя українського композитора, піаніста й педагога В. С. Косенка був відкритий у 1981 році. Автори пам'ятника — скульптор В. Фещенко та архітектор М. Іванчук. | |
«Ларіосік з Житомира», скульптура | 2007 | у сквері перед кінотеатром «Україна» (вул. Київська, 13) | Пам'ятник, присвячений літературному персонажу відомих творів Михайла Булгакова (роман «Біла гвардія», п'єса «Дні Турбіних») Іларіону Іларіоновичу Суржанському («Ларіосік з Житомира»), прототипом якого був мешканець Житомира Микола Судзіловський, був відкритий у 2007 році. Автори пам'ятника — скульптор Ю. Осташев, архітектор О. Плотко-Осташева (м. Київ). | |
Лятошинського Бориса, бюст | 1995 | по вулиці Лятошинського, 5 | Бюст українського композитора, диригента і педагога, одного з основоположників модерного напрямку в українській музиці Бориса Лятошинського встановили 1995 року на місці, де колись був будинок, у якому він народився. Погруддя виготовив Київський художньо-виробничий комбінат, автор архітектурної прив'язки — А. Черніченко. | |
Івану Огієнку (митрополиту Іларіону) | 2017 | вулиця Михайлівська, коло Свято-Михайлівського кафедрального собору | Пам'ятник українському вченому, митрополиту УАПЦ, політичному, громадському і церковному діячеві Івану Огієнку (митрополиту Іларіону) був встановлений у 2017 році. Автори — скульптор Василь Фещенко, архітектор Валерій Головатенко. | |
Олегу Ольжичу | 2017 | в сквері ім. Олега Ольжича на розі вул. Перемоги та Ольжича | 27 жовтня 2017 року у Житомирі відкрили пам'ятник видатному поету, політичному діячу, археологу, почесному громадянину Житомира Олегу Ольжичу[3]. Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації № 615 від 8 листопада 2021 року, пам'ятник занесли до переліку об'єктів культурної спадщини, як витвір монументального мистецтва[1]. Автори — скульптор Василь Фещенко, архітектор Валерій Головатенко; пам'ятник постав на місці демонтованого в лютому 2005-го року пам'ятника червоному командирові Олександру Пархоменку[4]. | |
Папі римському блаженному Івану Павлу ІІ[5] | 2011 | на Замковому майдані біля Кафедрального храму св. Софії | Пам'ятник папі римському блаженному Івану Павлу ІІ відкрито та освячено 22 жовтня 2011 року. | |
Партизанам, підпільникам Житомирщини, пам'ятний знак | на розі вулиць Київської та Хлібної, біля школи № 17 | |||
Першій вчительці, пам'ятний знак | 2006 | на території Житомирського державного університету ім. І. Франка (з боку вулиці Пушкіна) | Пам'ятний знак Першій вчительці був відкритий усередині березня 2006 року[6]. | |
Слави, монумент | 1979 | на пагорбі Слави на вулиці Чуднівській | У День Перемоги 9 травня 1979 року в Житомирі був відкритий монумент Вічної Слави на честь воїнів-визволителів, партизан та підпільників. Автори монумента — скульптори І. А. Коломієць та її чоловік Г. Я. Хусід, архітектори А. Ф. Ігнащенко та І. А. Іванов. | |
Франка Івана, бюст | ||||
Шевченку Тарасові, бюст | 1976 | в невеликому сквері на розі вулиць Великої Бердичівської та Шевченка. | Житомирський пам'ятник-погруддя Тарасу Шевченку був встановлений у 1976 році. Автори пам'ятника — скульптор Б. Карловський та архітектор П. Бірюк. | |
на честь воїнів-житомирян, які загинули в Афганістані/ «Чорний тюльпан», пам'ятний знак | 2008 | поблизу обласної наукової універсальної бібліотеки ім. О. Ольжича (навпроти центральної алеї наприкінці Нового бульвару) | Пам'ятний знак на честь 20воїнів-житомирян, які загинули в Афганістані, був встановлений у 2008 році. Автори пам'ятника — скульптор Д. Красняк, архітектор М. Марчук. | |
на честь 1000-ліття Хрещення Русі, пам'ятний хрест | 1988 | біля Спасо-Преображенського кафедрального собору (вул. Перемоги, 12) | Пам'ятний хрест на честь 1000-ліття Хрещення Русі з'явився 1988 року. | |
на честь 20-річчя Перемоги над фашизмом, пам'ятний знак | 1965 | у центрі площі Перемоги | Пам'ятник на честь 20-річчя Перемоги над фашизмом у вигляді танку часів ІІ Світової війни на постаменті був урочисто відкритий у переддень 20-го Дня Перемоги 8 травня 1965 року. Автор — архітектор А. Ф. Грінченко. | |
з нагоди 110-ї річниці будівництва Житомирського водопроводу, пам'ятний знак | 2008 | перед будівлею «Житомироблводоконалу» | Пам'ятний знак з нагоди 110-ї річниці будівництва Житомирського водогону був встановлений 26 грудня 2008 року. |
Колишні пам'ятники
ред.Назва | Дата встановлення | Дата демонтажу | Розташування | Фото | Короткі відомості |
Леніну Володимиру | 1970 | Зруйнований в ніч з 20 на 21 лютого 2014 року[7] | перед будинком правосуддя на Соборному майдані | Автори — скульптори М. Вронський та О. Олійник; архітектор Ф. Грінченко. | |
Карла Маркса, бюст | 1968 | 24 лютого 2014[8]. | У сквері, на розі вулиць Великої Бердичівської і Театральної | Пам'ятник-погруддя німецькому вченому-економісту й філософу, одному з засновників марксизму Карлу Марксу. Споруджений у 1968 році. Автори пам'ятника — скульптор П. Ульянов, архітектор М. Іванчук. | |
Пархоменка Олександра, бюст | 26 лютого 2015[9] | у сквері, на розі вулиць Ольжича та Перемоги | |||
Шелушкова Григорія, бюст | 1973 | 13 липня 2016[10] | у сквері на розі вулиць Київської та Князів Острозьких | Погруддя Героя Радянського Союзу Г. І. Шелушкова було встановлене 1973 року. Автори пам'ятника — київські скульптор О. Скобліков, архітектор А. Ф. Ігнащенко. | |
На честь нагородження Житомира Орденом Червоного Прапора, пам'ятний знак | 1984 | 4 липня 2016[11] | по вулиці Перемоги (між майданами Перемоги та Соборним) | Пам'ятний знак на честь нагородження Житомира Орденом Червоного Прапора з'явився у 1984 році (рік нагородження). | |
Пушкіна Олександра, бюст | 1899 | 11 листопада 2022[12] | на початку Старого бульвару | Відкриття відбулося 26 травня 1899 року з нагоди 100-річчя від дня народження Пушкіна. Скульптор Генріх Олешкевич. Демонтований в рамках деколонізації після початку широкомасштабного російського вторгнення. |
Див. також
ред.Виноски
ред.- ↑ а б Ще три пам’ятники та пішохідний міст у Житомирі внесли до переліку об’єктів культурної спадщини - zhytomyr-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- ↑ «Ангел, що плаче» на www.city.zt.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2010. Процитовано 10 жовтня 2010.
- ↑ Перший в Україні. У Житомирі відкрили пам’ятник Олегу Ольжичу. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 28 жовтня 2017.
- ↑ Пам'ятник Ольжичу у Житомирі перший не лише в Україні, але й у світі, — голова Організації українських націоналістів [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] повідомлення на zhitomir.info від 27 жовтня 2017 року
- ↑ Освячення пам'ятника бл. Івану Павлу ІІ[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Ще один пам'ятник першій вчительці[недоступне посилання з липня 2019] // інф. «Експрес» (м. Житомир) за 22 березня 2006 року
- ↑ В Житомире больше нет Ленина на площади Соборной. Как это было. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
- ↑ В Житомирі вночі скинули погруддя Карла Маркса і розписали постамент. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
- ↑ Житомирські «свободівці» демонтували пам'ятник Олександру Пархоменку. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2015.
- ↑ Памятник Шелушкову в Житомире снесли со второй попытки / Новости Житомира / Житомир. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
- ↑ Декомунізація дібралась до пам'ятного знаку на честь нагородження Житомира Орденом Червоного Прапора. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
- ↑ У Житомирі демонтували пам’ятник Пушкіну. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 11 листопада 2022.
Джерела та посилання
ред.- Житомир // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Житомир, 2003 і 2007 роки на приватному сайті подорожей Україною Сергія Клименка [Архівовано 13 грудня 2010 у Wayback Machine.] (укр.) (рос.) (англ.)
- Пам'ятники культури (Житомира) на www.aksoft.org
- Пам'ятний знак загиблим учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи "ЧОРНА БИЛЬ"