Панасівка (Залозецька селищна громада)
Пана́сівка — село в Україні, у Залозецькій селищній громаді Тернопільського районі Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Панасівської сільської ради (до 2020 року), якій було підпорядковане село Чорний Ліс.
село Панасівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Залозецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040130100021061 |
Основні дані | |
Засноване | 1785 |
Населення | 426 |
Територія | 2.010 км² |
Густота населення | 211.94 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47211 |
Телефонний код | +380 3540 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°53′32″ пн. ш. 25°26′22″ сх. д. / 49.89222° пн. ш. 25.43944° сх. д. |
Водойми | Серет |
Відстань до районного центру |
26 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47234, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Залізці, вул. Шевченка, буд. 64 |
Карта | |
Мапа | |
|
До Панасівки приєднано хутори Баранівка, Дерешівка, Якоби. Розташоване на річці Серет, на півночі району.
Населення — 384 осіб (2007).
Географія
ред.Поруч села протікає річечка Серет Лівий.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 426 | 100% |
Історія
ред.Перша писемна згадка — 1570 року.
в 1914 році в селі проживало 968 осіб [2]
Діяли «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», кооператива та інші товариства.
27 листопада 1944 поблизу Панасівки відбувся бій 2-х сотень вояків УПА (сотенн і «Меч» та "Сокіл ") із гарнізонами більшовиків.
За сприянням і фінансової підтримки депутата Зборівської районної ради прот. Василя Хоміцького в місцевому клубі в одній із кімнат в 2014 р. було відкрито музей Повстанської слави, приурочений найбільшому бою між УПА і НКВД на Тернопільщинні. Також ініціатором музею о. Василем Хоміцьким написана пісня про ті буремні події в селі: Панасовецький край [3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Залозецької селищної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[5].
Релігія
ред.Є церква святих чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна (1889, мурована).
Статут релігійної громади «Парафія Святих Чудотворців Безсребреників Косми і Дем'яна» зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 22 жовтня 1991 № 246[6].
Пам'ятки
ред.Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), Борцям за волю України і санітарові УПА В. Вишневському, братську могилу на місці поховання 66-ти вояків УПА.
- Скульптури святого Миколая
Щойновиявлені пам'ятки історії[7].
Перша скульптура: Розташована біля дороги на кладовище. Виготовлена з каменю самодіяльними майстрами та була встановлена 1849 року. Постамент — 0,8х0,8 м, висота 1,65 м; висота скульптури 0,95 м, площа 0,0007 га[3].
Друга скульптура: Розташована на роздоріжжі біля будинку культури. Виготовлена з каменю самодіяльними майстрами та була встановлена 1849 року. Постамент — 1,2х1,4 м, висота 2,4м; висота скульптури 1,5 м, площа 0,0009 га[3].
Соціальна сфера
ред.Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад, філіал Залозецького краєзнавчого музею "музей Повстанської слави"[3].
Галерея
ред.-
Знак при в'їзді в село
-
Музей повстанської слави
-
Капличка
-
Автобусна зупинка
-
Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини
Примітки
ред.- ↑ Bigo, Jan, Bigo, Jan (1914). Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkiem Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju. Lwów: nakł. i drukiem I. Jaegera. с. 144.
- ↑ а б в г Перелік пам'яток історії Тернопільської області не занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України [Архівовано 2021-10-11 у Wayback Machine.] // Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 березня 2013 року м. Тернопіль № 81-од «Про статути релігійних громад УГКЦ сіл Урмань Бережанського та Грабківці і Панасівка Зборівського районів у новій редакції»
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
Література
ред.- Коропецька У. Панасівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 383—384. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Уніят В. Панасівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 22. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Panasówka (1), pow. brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 837. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |