Папуга-горобець гвіанський
| Папуга-горобець гвіанський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Forpus passerinus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Папуга-горобець гвіанський[2] (Forpus passerinus) — птах родини папугових.
Зовнішній вигляд
ред.Довжина тіла 12—13 см, хвоста 4 см; вага 30 г. Забарвлення оперення трав'янисто-зелене, спина в нижній частині й надхвістя блакитні, тому їх ще іноді називають блакитнохвостими. Нижні криючі пір'я крила темно-синє. Крильце й другорядне махове пір'я ультрамариново-сині. Кінці махового пір'я досягають кінця хвоста. Хвіст у них короткий, заокругленої форми. Нижня частина тіла більше світла. У самців, на відміну від самок, на внутрішній стороні крила є блакитне пір'я, у самок забарвлення оперення світло-зелене.
Розповсюдження
ред.Зустрічаються у Гаяні, Суринамі, Колумбії, Венесуелі, Болівії, Парагваї й на півночі Бразилії.
Спосіб життя
ред.Населяють мангрові ліси, різні чагарники, вторинні низькорослі ліси, узлісся й вирубки. Тяжіють до рік і морському узбережжю. Крім рослинних кормів у їхній раціон входять комахи і їх личинки, павуки, багатоніжки й молюски.
Розмноження
ред.Гніздяться в дуплах і порожнечах пнів, у нішах деформованих суків і стовбурів, а також у термітниках. У кладці від 3 до 6 яєць, які насиджує самка протягом 19 — 21 дня. Самець годує самку й багато часу проводить у гнізді, однак участі в насиждуванії не бере. Яйця відкладаються з інтервалом 1—2 дня, пташенята лупляться в різний час.
Утримання
ред.Пташенят цих папужок місцеві мешканці забирають із гнізд і утримують у будинку. Вони добре приживаються, стають довірливими й досить цікавими. Дорослі папуги гірше пристосовуються до домашнього утримування.
Класифікація
ред.Вид містить у собі 5 підвидів:
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2018). Forpus passerinus: інформація на сайті МСОП (версія 2018.2) (англ.) 09 серпня 2018
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Література
ред.- Иерусалимский И. Попугаи и певчие птицы: виды, содержание, обучение. — Ростов-на-Дону: Владис, 2001. — 320 с ISBN 5-94194-073-4
- Остапенко В. А. Птицы в вашем доме: Справочное пособие. — М.: Арнадия, 1996. — ISBN 5-88666-011-9
- Энциклопедия декоративных и экзотических птиц/ Авт-сост. А. П. Умельцев. — М.: Локид-Пресс, 2002. — 368 с ISBN 5-320-00436-2
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |