Парки та зони відпочинку
«Парки та зони відпочинку» (англ. «Parks and Recreation») – американський політично-сатиричний телевізійний ситком, створений Ґреґом Деніелсом і Майклом Шуром. Серіал виходив в етер на NBC з 9 квітня 2009 року по 24 лютого 2015 року і налічує 125 епізодів за 7 сезонів.[1] Головна зірка серіалу Емі Полер грає роль Леслі Ноуп, жвавої та енергійної бюрократки середньої ланки з департаменту парків (управління і догляд за довкіллям) вигаданого міста Поуні, штату Індіана.
Парки та зони відпочинку | |
---|---|
Parks and Recreation | |
Тип | Телесеріал |
Телеканал(и) | NBC |
Дистриб'ютор(и) | NBCUniversal Syndication Studiosd, Netflix, Hulu і Craved |
Жанр | Ситком Мок'юментарі Політична сатира |
Формат зображення | 1080i (16:9 HDTV) |
Формат звуку | Dolby Digital |
Тривалість серії | 22 хвилини |
Тривалість | 22 хв. |
Компанія | Open 4 Business Productions Deedle-Dee Productions Fremulon 3 Arts Entertainment Universal Television |
Керівник проєкту | Грег Деніелсd і Майкл Шур |
Ідея | Грег Деніелс Майкл Шур |
Продюсер | Емі Полер |
Виконавчий продюсер | Ґреґ Деніелс Майкл Шур Говард Клайн Девід Майнер Морган Сакетт Дін Голанд Ден Ґур |
У головних ролях | Емі Полер Рашида Джонс Пол Шнайдер Азіз Ансарі Нік Офферман Обрі Плаза Кріс Пратт Адам Скотт Роб Лоу Джим О'Гейр Ретта |
Музика на початку | Ґабі Морено Вінсент Джонс |
Композитор | Gaby Morenod |
Країна-виробник | США |
Мова оригіналу | Англійська |
Перший показ | 9 квітня 2009 року — 24 лютого 2015 року |
Кількість сезонів | 7 |
Кількість серій | 125 |
Посилання | |
Основний акторський склад
ред.Актор | Персонаж | Кількість епізодів |
---|---|---|
Емі Полер | Леслі Ноуп | 125 |
Нік Офферман | Рон Свонсон | 125 |
Обрі Плаза | Ейпріл Ладґейт | 125 |
Кріс Пратт | Енді Дваєр | 125 |
Азіз Ансарі | Том Гаверфорд | 124 |
Джим О'Гейр | Джеррі Ґерґіч | 124 |
Ретта | Донна Міґл | 120 |
Рашида Джонс | Енн Перкінс | 106 |
Адам Скотт | Бен Ваєт | 97 |
Роб Лоу | Кріс Трейґер | 76 |
Пол Шнайдер | Марк Брендановіц | 30 |
Бен Шварц | Жан-Ральфіо | 21 |
Створення
ред.При зйомках серіалу автори консультувались із місцевими політиками й держслужбовцями Каліфорнії.[2] Окрім цього, у деяких епізодах у невеличких камео з'являлись такі чинні на той момент політики, як сенатор Джон Маккейн, віцепрезидент Джо Байден і перша леді Мішель Обама. Також сценаристи запозичили реальні поточні події — глобальна фінансова криза 2008 року та призупинення роботи уряду США, і втілили їх в окремих епізодах.
Серіал отримав неоднозначні відгуки від критиків за перший сезон (схожі відгуки отримав і серіал «Офіс», продюсерами якого також були Ґреґ Деніелс та Майкл Шур). Особливо це стосувалось головної героїні — Леслі Ноуп, яку аудиторія вважала занадто абсурдною і недолугою. Але після вдалої перебудови й корегувань, наступні сезони здобули неабияку загальну прихильність.
Нагороди та номінації
ред.14 номінацій на Прайм-тайм премія «Еммі» (дві з яких — найкращий комедійний серіал у 2011 та 2015 році).
1 перемога «Золотий глобус» у 2013 році, Емі Полер за найкращу жіночу роль серіалу (комедія або мюзикл).
1 номінація на «Золотий глобус» у 2013 році, за найкращий серіал (комедія або мюзикл).
У 2012 році журнал «Тайм» підбив щорічні підсумки, у яких назвав «Парки та зони відпочинку» найкращим телесеріалом року.[3]
У 2013 році після 4-х номінацій «Парки та зони відпочинку» нарешті здобув Премію «Асоціації телевізійних критиків» (англ. TCA Awards) у категорії «Видатні досягнення в комедії».[4]
Примітки
ред.- ↑ Fienberg, Daniel (19 січня, 2014). Керівництво NBC продовжило «Парки та зони відпочинку» на 7 сезон. The Fien Print. HitFix. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Wicks, Harrison (6 жовтня, 2015). Інтерв’ю з консультантом Скоттом Олбрайтом. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Poniewozik, James (4 грудня 2012). Топ 10 серіалів – 1. «Парки та зони відпочинку». TIME. Архів оригіналу за 7 грудня 2012. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Перелік Премій «Асоціації телевізійних критиків» починаючи з 1984 року. Архів оригіналу за 31 липня 2010. Процитовано 10 листопада 2019.