Пасмо льону
Пасмо льону | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Mycosphaerella linicola Naumov, (1926) | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Mycosphaerella linorum (Wollenw.) García-Rada,: 14 (1942) Phlyctema linicola Speg., (1910) | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Па́смо льо́ну — хвороба льону, збудником якого є гриб Mycosphaerella linicola.
Гриб уражує всі надземні частини рослини з моменту сходів до кінця вегетації. Під час раннього ураження льону у фазі «ялинка» рослини гинуть, під час пізнього ураження хвороба дуже пошкоджує волокно, знижує врожай насіння, волокно стає ламким, втрачає міцність, а в уражених коробочках майже не формується насіння або воно щупле та неповноцінне. За сприятливих погодних умов для розвитку хвороби, пасмо може завдавати значних збитків господарству, уражуючи волокно і насіння, зниження врожаю може досягти 50—70 %, при цьому погіршується його якість.
Пасмо льону виявлене і в наш час[коли?] розповсюджене в двох областях України, Львівській та Житомирській, на загальній площі 235,45 га. У Львівській області пасмо льону розповсюджене на території 78,45 га, Житомирській області на площі 157 га.
Основним джерелом первинного ураження посівів льону є заражене насіння, ґрунт, у період вегетації захворювання розповсюджується вітром, краплями дощу, комахами.
Карантинні заходи
ред.- заборонено ввозити в Україну партії насіння льону з країн розповсюдження хвороби;
- при ввезенні матеріал підлягає ретельному догляду та лабораторній експертизі;
- у разі виявлення захворювання насіннєвий матеріал забороняється використовувати для сівби, його відправляють на техпереробку;
- для вчасного виявлення захворювання проводяться обстеження посівів льону у фазу «ялинки» та за тиждень до збирання врожаю льону;
Агротехнічні заходи
ред.- обов'язкове дотримання сівозміни, а саме: не висівати насіння льону на зараженій ділянці раніше, ніж через 6—7 років після виявлення;
- проведення сівби в оптимальні строки;
- запобігання загущеності посівів, знищення бур'янів;
- використання стійких сортів та протруєного насіння;
- дотримання просторової ізоляції між виробничими і насінницькими посівами.
Література
ред.На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |