Пашкевич Анатолій Максимович

Анато́лій Макси́мович Пашке́вич (*11 лютого 1938, Довбиш, Баранівський район, Житомирської області — 8 січня 2005, Черкаси) — український хоровий диригент, композитор, Народний артист УРСР (1985). Батько Пашкевич Максим Дмитрович, мачуха Наталуша Ніна Кирилівна, яка була законною дружиною Максима Дмитровича. Проживали у с. Баранівка. Зі сторони мачухи є дві зведені сестри Ніна та Надія, які проживають у Києві. А також племінники: діти Ніни — Ганна та Максим, і Надії — Вячеслав та Наталія Литвиненко.

Пашкевич Анатолій Максимович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження11 лютого 1938(1938-02-11) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняМархлевськ, Мархлевська сільська рада, Баранівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті8 січня 2005(2005-01-08) (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіЧеркаси, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор Редагувати інформацію у Вікіданих
ІнструментиБаян
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист УРСР

Син Пашкевич Максим Анатолійович.

Доньки Оксана (найстарша), Олеся, Ярослава.

Автор ряду популярних пісень, зокрема «Степом, степом», «Батькове серце» та інших.

Біографія

ред.

Народився 11 лютого 1938 в с. Довбиш Житомирської області.

Після невдалої спроби вступити до Київського музичного училища ім. Глієра, вступає на всесоюзні курси підготовки керівників художньої самодіяльності, які відкрились при Новоград-Волинському будинку культури. Закінчивши курси, він вирішує попробувати щастя у Москві, де при Всесоюзному будинку народної творчості відкривалися заочні музичні курси. Навчатися довелося одночасно із службою в армії — доля завела його у Північний морський флот. Після закінчення строкової служби Пашкевича залишали баяністом у матроському ансамблі, але він повернувся у рідну Баранівку, організував там вокальний ансамбль, самодіяльний хор, здобував перемоги на численних олімпіадах та оглядах. На одному з оглядів у Києві сам Григорій Верьовка високо оцінив творчі здібності й талант молодого керівника ансамблю. Через кілька років ансамблю було присвоєно звання народного.

У 1963—1978 очолював Черкаський, в 1978—1989 — Волинський, у 1989—2005 — Чернігівський народні хори.

Твори

ред.
  • Ораторія «Крик попелу».
  • Кантата «Чернігівські дзвони».
  • Пісні «Степом, степом», «Горить Батурин», «Дума про Берестечко», «Мамина вишня», «Синові», «До сина», «Біла хата», «А мати ходить на курган», «Материнська пісня», «А у нас на Україні», «Свитязь», «Лебедем злетіла хата біла», «Ой ти ніченько», «Гуси летіли» та багато інших.
  • Обробки народних пісень.
  • Музика до твору Д.Луценко «Пісня про хліб»

Вшанування пам'яті

ред.
 
Меморіальна дошка в Черкасах

У Черкасах існує провулок Анатолія Пашкевича[1].

У Черкасах у 2018 році на будівлі обласної філармонії встановлено меморіальну дошку[2].

Примітки

ред.
  1. У Черкасах змінено назви 63 вулиць і провулків (ДОКУМЕНТИ, ОНОВЛЕНО) | Суспільство | НОВИНИ | Черкаси — офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету. www.rada.cherkasy.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  2. У Черкаській філармонії відкрили три меморіальні знаки відомим українським митцям (фото). Вікка. 26 червня 2018. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.

Джерела

ред.

Посилання

ред.