Пелетмінський Сергій Володимирович

фізик - теоретик

Пелетмінський Сергій Володимирович
Народився14 лютого 1931(1931-02-14)
Тьоткіно, Глушковський район, Центрально-Чорноземна область, РСФРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер18 січня 2022(2022-01-18) (90 років)
Харків, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХарківський державний університет
ГалузьТеоретична фізика
ЗакладІнститут теоретичної фізики ім. О. І. Ахієзера ННЦ ХФТІ
ПосадаГоловний науковий співробітник
Вчене званняАкадемік НАН України (1990)
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникАхієзер Олександр Ілліч Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Харківська наукова школа статистичної фізики
Нагороди

Пелетмінський Сергій Володимирович (14 лютого 1931 — 18 січня 2022) — вчений у галузі теоретичної фізики. Академік Національної академії наук України (1990), заслужений діяч науки і техніки України (1998).

Біографія

ред.

Народився 14 лютого 1931 року в селі Тьоткіно Курської області (Росія).

У 1953 році закінчив ядерне відділення Харківського державного університету і був направлений на роботу до Харківського фізико-технічного інституту.

З 1957 року працює в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ) НАН України.

У 1989—2004 роках — завідувач відділу.

З 2004 року — головний науковий співробітник Інституту теоретичної фізики ім. О. І. Ахієзера ННЦ ХФТІ.

Наукова діяльність

ред.

С. В. Пелетмінський зробив значний внесок у розвиток фундаментальних і прикладних досліджень у галузі фізики, підвищення міжнародного авторитету вітчизняної науки, її провідних шкіл. Його наукові праці присвячені фундаментальним проблемам статистичної механіки, різним застосуванням у фізиці квантових рідин, кристалів, фізиці плазми, кінетиці, фізиці магнітних явищ, астрофізиці. Сергій Володимирович став фундатором усесвітньо відомої харківської наукової школи статистичної фізики.

Серед досягнень ученого слід відзначити:

  • відкриття в 1956 р. явища магнітоакустичного резонансу (разом з О. І. Ахієзером і В. Г. Бар'яхтаром);
  • розроблення методу скороченого опису нерівноважних процесів у квантових системах багатьох частинок, його застосування під час реалізації низки актуальних завдань статистичної фізики;
  • узагальнення методу скороченого опису на системи зі спонтанно порушеною симетрією, встановлення асимптотичних властивостей функцій Гріна;
  • розв'язання фундаментальної проблеми статистичної фізики — побудови нерівноважної крупноструктурної ентропії системи частинок із взаємодією, доведення симетрії кінетичних коефіцієнтів;
  • розвиток і узагальнення фермі-рідинного підходу для опису надплинних станів квантових систем, його застосування для дослідження надплинності і фазових перетворень у ядерній матерії.

С. В. Пелетмінський — автор і співавтор понад 220 праць, серед яких 6 монографій. Він приділяє багато уваги підготовці молодої зміни дослідників. Протягом 48 років читав курси лекцій у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна. Він організатор міжнародних наукових конференцій зі статистичної фізики, квантової електродинаміки, член редколегії серії «Ядерно-фізичні дослідження» часопису «Питання атомної науки і техніки», протягом багатьох років належав до редколегії «Українського фізичного журналу». Його вихованці захистили 12 докторських і 20 кандидатських дисертацій.

Нагороди і почесні звання

ред.

С. В. Пелетмінський — лауреат двох Державних премій України в галузі науки і техніки (1986, 1996), премій НАН України імені К. Д. Синельникова (1978), імені М. М. Крилова (1986), ім. М. М. Боголюбова (2001), імені О. І. Ахієзера (за підсумками конкурсу 2018 року)[1].

У 1998 р. ученому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Примітки

ред.
  1. Цибань Валерій Олексійович. Лауреати Золотої медалі імені В. І. Вернадського та премій імені видатних учених України Національної академії наук України 2019 року. — Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2019. — 30 с.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  1. Вісник НАН України. — 2011. N2