Пем Грієр
Памела Сюзетт Грієр (англ. Pamela Suzette Grier; нар. 26 травня 1949, Вінстон-Сейлем, Північна Кароліна, США) — американська акторка та співачка, здобула популярність завдяки зніманню у блексплуатаційних фільмах 1970-х років про жінок у в'язниці виробництва American International Pictures і New World Pictures. Квентін Тарантіно назвав її першою зіркою кінематографа[7] (хоча багато хто вважає, Чжен Пейпей має цю відзнаку[8][9]). Серед її нагород номінації на премії «Еммі», «Золотий глобус», Гільдії кіноакторів, «Супутник» і «Сатурн».
| Пем Грієр | ||||
|---|---|---|---|---|
англ. Pam Grier  | ||||
.jpg) | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Pamela Suzette Grier | |||
| Народилася | 26 травня 1949[2][3][…] (75 років) Вінстон-Сейлем, Північна Кароліна, США[2] | |||
| Національність | афроамериканці[5][6] | |||
| Громадянство |  США | |||
| Релігія | юдаїзм | |||
| Діяльність | кіноакторка, телеакторка, акторка театру, aikidoka, каратистка, акторка | |||
| Alma mater | East High Schoold і Metropolitan State University of Denverd | |||
| Роки діяльності | 1970 — тепер. час | |||
| IMDb | nm0000427 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Пем Грієр у Вікісховищі | ||||
Стала знана завдяки головним ролям у фільмах «Коффі» (1973) та «Фоксі Браун» (1974); серед інших помітних ролей цього періоду — «Дім великої ляльки» (1971), «Жінки в клітках» (1971), «Велика клітка для пташок» (1972), «Чорна мама, біла мама» (1973), «Кричи, Блакула, кричи» (1973), «Арена» (1974), «Красуня Шиба» (1975), «Бактаун» (1975) і «Фрайді Фостер» (1975). Зіграла головну героїню в кримінальному фільмі Квентіна Тарантіно «Джекі Браун» (1997) майже через три десятиліття після її першої головної ролі. З'являвся у стрічках «Втеча з Лос-Анджелеса» (1996), «Марс атакує!» (1996), «Королеви вбивства» (1999), «Священний дим», (1999), «Кістки» (2001), «Просто Райт» (2010), «Ларрі Краун» (2011) і «Черлідерки» (2019).
На телебаченні зіграла Елеонору Вінтроп у комедійно-драматичному серіалі Showtime «Лінкс» (1998—2000), Кейт «Кет» Портер у драматичному серіалі Showtime «Секс в іншому місті» (2004—2009) та Констанцію Террі у ситкомі ABC «Благослови цей безлад» (2019—2020). Отримала високу оцінку за роботу в мультсеріалі «Назавжди щасливі: Казки для кожної дитини» (1999).
«IndieWire» назвав її однією з найкращих акторок, яких ніколи не номінували на «Оскар»[10][11].
Ранні роки
ред.Народилася 26 травня 1949 року в Вінстон-Сейлемі, штат Північна Кароліна, в сім'ї Гвендолін Сільвії (до шлюбу Семюелс), домогосподарки та медсестри, та Кларенса Ренсома Грієра-молодшого, який працював механіком і технічним сержантом у ПС США. У неї є одна сестра і один брат[12]. Грієр сказала, що вона чорношкірого, латиноамериканського, китайського, філіппінського та шаєнського походження[13]. Виховувалась католичкою, а пізніше охристилася як методист[14].
Через військову кар'єру батька сім'я часто переїжджала. 1956 року вони переїхали до Свіндона в Південно-Західній Англії, Велика Британія, де батько працював на базі ПС[15]. За словами Грієр, її сім'я була однією з небагатьох чорношкірих у місті, хоча не пригадувала, щоб вони стикалися з расизмом чи сегрегацією порівняно зі США: «Їм було байдуже, що я темношкіра, оскільки вони не виховувались в ненависті до чорношкірих. Натомість їх виховували ненавидіти німців… У США, особливо на півдні, ми не могли зупиняти автобуси, ми не могли їсти в певних ресторанах. До 1969 року були універмаги, в яких нам з батьком навіть не дозволяли приміряти одяг»[15][16].
1958 року сім'я повернулася до США, коли батька перевели на базу ПС Тревіс у Каліфорнії, зрештою оселився в Денвері, штат Колорадо, поблизу бази ПС Лоурі[17]. Грієр провела частину дитинства на буряковій фермі її бабусі та дідуся по материнській лінії в сільській місцевості Вайомінгу, де їхні предки оселилися після втечі на захід через підпільну залізницю, щоб уникнути рабства[18]. Навчалася у школі Денвера, залучалася до театральних постановок, а також брала участь у конкурсах краси, щоб зібрати гроші на навчання в коледжі Метрополітен-Стейт.
Кар'єра
ред.
1967 року переїхала до Лос-Анджелеса, Каліфорнія, де спочатку знайшла роботу працювати комутатором у American International Pictures (AIP)[19]. Вважається, що її помітив режисер Джек Гілл[20], і вона отримала ролі у фільмах Роджера Кормана про жінок у в'язниці, як-от «Дім для великої ляльки» (1971), «Жінки в клітках» (1971) і «Велика клітка для пташок» (1972). Маючи контракт з AIP, вона знялася у низці блексплуатаційних фільмів початку 1970-х років, граючи сміливих, напористих жінок, починаючи з ролі медсестри, яка прагне помститися торговцям наркотиками, у стрічці Гілла «Коффі» (1973). Фільм, сповнений типових для цього жанру елементів сексуального та насильницького характеру, став касовим хітом. Грієр вважається першою афроамериканкою, яка зіграла головну роль у бойовику, оскільки головними героями попередніх блексплуатаційних фільмів були чоловіки. У рецензії на «Коффі» критик Роджер Еберт похвалив стрічку за правдоподібну головну жіночу роль. Він зазначив, що Грієр була акторкою з «гарним обличчям і дивовижною формою» зі своєрідним «фізичним життям», якого бракує багатьом іншим привабливим акторкам[21].
Зіграла подібних персонажів у фільмах AIP «Фоксі Браун» (1974), «Красуня Шиба» та «Фрайді Фостер» (обидва — 1975). Пізніше у 1970-х роках після зникнення блексплуатаційного кіно з'являвся в менших ролях протягом багатьох років. У 1980-х роках отримувала дедалі масштабніші персонажні ролі, зокрема повію-наркоманку у «Форті Апач, Бронкс» (1981) і відьму у фільмі «Щось страшне настає» (1983). 1985 року дебютувала на театральній сцені у виставі Сема Шепарда «Дурень від кохання» в Театральному центрі Лос-Анджелеса[22].
Повернувся до кіно як партнерка Стівена Сігала у фільмі «Над законом» (1988). У 1985—1989 роках неодноразово грала в серіалі «Поліція Маямі», а також була гостем у серіалах «Мартін», «Нічний суд» і «Принц із Беверлі-Гіллз». У 1986—1988 роках грала постійну роль у серіалі «Історія злочинів». Її роль у «Ракеті „Гібралтар“» (1988) скасували через побоювання режисера Деніела Петрі щодо «наслідків міжрасових любовних сцен»[23]. Вона з'являлася в серіалах «Сіндбад», «Хроніки Престона», «Шоу Косбі», «Шоу братів Веянсів» і «Безумне телебачення». 1994 року знялася у кліпі на пісню «Doggy Dogg World» Snoop Dogg.
Наприкінці 1990-х років була в акторському складі серіалу «Лінки» від Showtime. 1996 року з'явилася у фільмі Джона Карпентера «Втеча з Лос-Анджелеса» і 1997 року в головній ролі в «Джекі Браун» Квентіна Тарантіно, фільмах, які частково віддавали данину її фільмам 1970-х років. За роботу у фільмі Тарантіно була номінована на численні нагороди. Грієр з'явилася в серіалі «Секс в іншому місті» на Showtime, де зіграла Кіт Портер. Серіал тривав шість сезонів і завершився в березні 2009 року. Грієр час від часу знімається в таких телевізійних серіалах, як-от «Закон і порядок: Спеціальний корпус».
2010 році почала з'являтися в постійній ролі в популярному науково-фантастичному серіалі «Таємниці Смолвіля» як лиходійка Аманда Воллер, також знана як Біла Королева, головна агентка агентства таємних операцій Checkmate. У фільмі «Ларрі Краун» 2011 року зіграла подругу і колегу героїні Джулії Робертс.
2010 року написала мемуари «Фоксі: моє життя в трьох актах» разом з Андреа Каган[24].
2011 року здобула почесний ступінь доктора гуманної літератури в Університеті Меріленда Східного узбережжя. Того ж року стала почесним доктором наук Ленгстонського університету[25].
2012 року журнал «Essence» писав: «Герої, яких зіграла Грієр, були настільки революційними, що жінки, як повідомляється, стояли на стільцях й аплодували»[26].
Заснувала Громадський сад Пем Грієр й освітній центр з Національним музеєм мультикультурної західної спадщини. Мета — навчити людей органічного садівництва, здоров'ю та харчуванню[27]. 2011 року музей назвав свій перший сад на її честь[28].
У січні 2018 року Грієр заявила, що на основі її мемуарів готується байопік «Пем»[29].
У квітні 2022 року Turner Classic Movies оголосила про четвертий сезон свого подкасту «The Plot Thickens», який присвячений життю та кар'єрі Грієр[30]. 2023 року знялася у фільмі «Кориця»[31] та «Кладовищі домашніх тварин: Криваві сліди»[32].
Особисте життя
ред.1969 року познайомилась з баскетболістом Фердинандом Льюїсом (Лью) Алсіндорою[33]. На початку їхніх стосунків він прийняв іслам і змінив своє ім'я на Карім Абдул-Джаббар. Він зробив пропозицію Грієр за умови, що вона прийме іслам[34]. Грієр відмовився, і того ж дня він одружився з іншою жінкою[35][36].
1973 року познайомилася з коміком Фредді Принцем. Їхні стосунки йшли до шлюбу[35][36][37]. Принц хотів від неї дитини, але Грієр відмовилась через побоювання депресії та наркотичної залежності, яку пережив Принц[24][38]. Після розриву вони підтримували зв'язок. Вона була однією з останніх людей, з якими Принц спілкувався перед своєю смертю 1977 року[29].
Познайомилася з коміком Річардом Прайором через стосунки з Принцем; вони почали зустрічатися після того, як їх обох взяли на роль у фільмі «Блискавка» 1977 року[35]. Вона допомагала Прайору навчитися читати і намагалася позбавити його від зловживання наркотиками[29][24]. Після шести місяців без наркотиків у нього стався рецидив[35]. У своїх мемуарах Грієр згадувала, як її сексуальні стосунки з Прайором спричинили проникнення кокаїну в її організм. Грієр сперечався з Прайором щодо захисту її здоров'я, але той відмовився використовувати презерватив[38]. 1977 року Прайор одружився з Деборою Макгвайр, у період стосунків з Грієр[39].
Мала романтичні стосунки з Джиммі Вілером, відомим промоутером боксу, ведучий музичної телепередачі «Soul Train» Доном Корнеліусом[40] і баскетболіст Вілтом Чемберленом[41]. 1998 року заручилася з керівником RCA Records Кевіном Евансом, але заручини розірвали 1999 року[42].
1988 року Грієр діагностували рак шийки матки четвертої стадії, і за прогнозами лікарів їй залишалося жити 18 місяців. Завдяки інтенсивному лікуванню вона одужала і відтоді перебуває в стані ремісії[43].
Живе на ранчо в Колорадо[44].
Близька з актором і протестантським служителем Роузі Грієром, хоча спростовує чутки про романтичний зв'язок[45].
Визнання
ред.За її культурний внесок протягом кар'єри[46] відзначена нагородою за життєві заслуги на Фестивалі чорного кіно у Торонто 2024 року[47].
До Дня Святого Валентина 2024 року Квентін Тарантіно віддав шану Грієр, відкривши кав'ярню «Los Feliz», де є тезка персонажа її виконанні у фільмі «Коффі»[48].
Фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1970 | ф | Виворіт долини ляльок | Beyond the Valley of the Dolls | учасниця вечірок |
| 1971 | ф | Дім великої ляльки | The Big Doll House | Грієр |
| 1971 | ф | Жінки в клітках | Women in Cages | Алабама |
| 1972 | ф | Сутінкові люди | The Twilight People | Аєса |
| 1972 | ф | Прохолодний бріз | Cool Breeze | Мона |
| 1972 | ф | Велика клітка для птахів | The Big Bird Cage | Блоссом |
| 1972 | ф | Вбивця | Hit Man | Гозельда |
| 1973 | ф | Чорна мама, біла мама | Black Mama White Mama | Лі Деніелз |
| 1973 | ф | Коффі | Coffy | медсестра |
| 1973 | ф | Кричи, Блакуло, кричи | Scream Blacula Scream | Ліза Фортьєр |
| 1974 | ф | Арена | The Arena | Мамаві |
| 1974 | ф | Фоксі Браун | Foxy Brown | Фоксі Браун |
| 1975 | ф | Красуня Шиба | Sheba, Baby | Шиба Шейн |
| 1975 | ф | Бактаун | Bucktown | Арета |
| 1975 | ф | Фрайді Фостер | Friday Foster | Фрайді Фостер |
| 1976 | ф | Барабан | Drum | Регіна |
| 1977 | ф | Сутінкове кохання | Twilight of Love | Сандра |
| 1977 | ф | Greased Lightning | Мері Джонс | |
| 1979 | с | Коріння: Наступні покоління | Roots: The Next Generations | Френсі |
| 1980 | с | Корабель кохання | The Love Boat | Синтія Вілбур |
| 1981 | ф | Форт Апач, Бронкс | Fort Apache, The Bronx | Шарлотта |
| 1983 | ф | Достатньо крутий | Tough Enough | Міра |
| 1983 | ф | Щось страшне настає | Something Wicked This Way Comes | відьма |
| 1985 | ф | Один проти всіх | Stand Alone | Кетрін Болан |
| 1985 | тф | Знак вбивці | Badge of the Assassin | Александра Горн |
| 1985—1990 | с | Поліція Маямі | Miami Vice | Валері Гордон |
| 1986 | с | Нічний суд | Night Court | Бенет Коллінз |
| 1986—1988 | с | Кримінальна історія | Crime Story | Сюзан Террі |
| 1986 | ф | Віндікатор | The Vindicator | мисливець |
| 1986 | ф | На межі | On the Edge | Кора |
| 1987 | ф | The Allnighter | сержант Макліш | |
| 1987 | с | Шоу Косбі | The Cosby Show | Саманта |
| 1988 | с | Місце Френка | Frank's Place | Німа Шерон |
| 1988 | ф | Над законом | Above the Law | Делорес Джексон |
| 1989 | ф | Посилка | The Package | Рут Батлер |
| 1989 | с | Дзвінок опівночі | Midnight Caller | Сюзан Провінс |
| 1990 | с | Тиха пристань | Knots Landing | лейтенант Гетрі |
| 1990 | ф | Клас 1999 | Class of 1999 | місис Коннорс |
| 1991 | ф | Нові пригоди Білла і Теда | Bill & Ted's Bogus Journey | міс Вордро |
| 1991 | с | Монстри | Monsters | Матильда |
| 1992 | с | Тихоокеанська станція | Pacific Station | Грейс Боллард |
| 1992 | тф | Право матері: Історія Елізабет Морган | A Mother's Right: The Elizabeth Morgan Story | Лінда Гомен |
| 1993 | ф | Загін | Posse | Фібі |
| 1994 | с | У яскравих барвах | In Living Color | у ролі себе |
| 1994 | с | Шоу Синдбада | The Sinbad Show | Лінн Мантгомері |
| 1994 | с | Принц із Беверлі-Гіллз | The Fresh Prince of Bel-Air | Джаніс Робертсон |
| 1995 | с | Маршал | The Marshal | маршал Ванетта Браун |
| 1995 | с | Мартін | Martin | у ролі себе |
| 1996 | с | Спаркси | Sparks | міс Грейсон |
| 1996 | с | Брати Ваянс | The Wayans Bros. | Еріка |
| 1996 | ф | Гаряче місто | Original Gangstas | Лорі Томпсон |
| 1996 | ф | Втеча з Лос-Анджелеса | Escape from L.A. | Джек Мелоун |
| 1996 | ф | Марс атакує! | Mars Attacks! | Луїз Вільям |
| 1997 | ф | Особистий огляд | Strip Search | Жанет |
| 1997 | ф | Fakin' da Funk | Анабель Лі | |
| 1997 | ф | Джекі Браун | Jackie Brown | Джекі Браун |
| 1998 | с | Безумне телебачення | Mad TV | ведуча |
| 1998 | мс | Пінкі та Брейн | Pinky and the Brain | Джулі Оберн |
| 1998 | тф | Сімейне благословення | Family Blessings | місис Квінсі |
| 1998—2000 | с | Лінки | Linc's | Елеонор Вінтроп |
| 1999 | мс | Дика сімейка Тонберів | The Wild Thornberrys / мама Спрінгбок | |
| 1999 | мс | Назавжди щасливі: Казки для кожної дитини | Happily Ever After: Fairy Tales for Every Child | |
| 1999 | тф | Зірка на імʼя Гейлі Вагнер | Hayley Wagner, Star | Сем |
| 1999 | с | For Your Love | Бренда | |
| 1999 | ф | Королеви вбивств | Jawbreaker | Віра Крус |
| 1999 | ф | Завтра не настане | No Tomorrow | Даяна |
| 1999 | ф | На дні безодні | In Too Deep | Анджела Вілсон |
| 1999 | ф | Священний дим | Holy Smoke! | Керол |
| 2000 | ф | Снігопад | Snow Day | Тіна |
| 2000 | ф | Фортеця 2: Повернення | Fortress 2: Re-Entry / Сюзан | |
| 2000 | ф | Скажена | Wilder | Делла Вайлдер |
| 2001 | ф | Час примар | 3 A.M. | Джордж |
| 2001 | ф | Гіркота кохання | Love the Hard Way | Лінда |
| 2001 | ф | Привиди Марса | Ghosts of Mars | Гелена Браддок |
| 2001 | ф | Кістки | Bones | Перл |
| 2001 | с | Рокери | Strange Frequency | |
| 2001 | тф | Свято усіх святих | The Feast of All Saints | Сюзан |
| 2002 | с | Ночні видіння | Night Visions | доктор Льюїс |
| 2002 | мс | Ліга Справедливості | Justice League | Майра |
| 2002—2003 | с | Закон і порядок: Спеціальний корпус | Law & Order: Special Victims Unit | Клаудія Вільямс |
| 2002 | ф | Пригоди Плуто Неша | The Adventures of Pluto Nash | Флура Неш |
| 2002 | ф | Дитина в сімʼї | Baby of the Family | місис Вільямс |
| 2003 | тф | First to Die | Клер Вошберн | |
| 2004—2009 | с | Секс в іншому місті | The L Word | Кіт Портер |
| 2005 | ф | В минулі часи | Back in the Day | місис Купер |
| 2008 | ф | Леді в будинку | Ladies of the House | Робертаа Марчанд |
| 2010 | с | Таємниці Смолвіля | Smallville | Аманда Воллер |
| 2010 | ф | Просто Райт | Just Wright | Джаніс Райт |
| 2010 | ф | Запрошені | The Invited | Зельда |
| 2011 | ф | Ларрі Краун | Larry Crowne | Френсіс |
| 2012 | ф | Woman Thou Art Loosed: On the 7th Day | детектив Баррік | |
| 2012 | ф | Людина з залізними кулаками | The Man with the Iron Fists | Джейн |
| 2012 | ф | мафія | Mafia | Джеймс Вомак |
| 2013 | вг | Grand Theft Auto V | Grand Theft Auto V | ведуча |
| 2015 | с | Клівлендські полонянки | Cleveland Abduction | Карла |
| 2017 | вг | Call of Duty: Infinite Warfare | Call of Duty: Infinite Warfare | у ролі себе |
| 2017 | ф | Погані бабусі | Bad Grandmas | Коралі |
| 2017 | ф | Життя Роуз | Being Rose | Лілі |
| 2018—2019 | с | Це — ми | This Is Us | бабуся |
| 2019 | тф | Різдвяне бажання | A Christmas Wish | Мері |
| 2019—2020 | с | Благослови цей безлад | Bless This Mess | Констанс Террі |
| 2019 | ф | Черлідерки | Poms | Олів |
| 2022 | мс | Велична північ | The Great North | Некбон |
| 2023 | ф | Кориця | Cinnamon | мама |
| 2023 | ф | Кладовище домашніх тварин: Криваві сліди | Pet Sematary: Bloodlines | Маджорі Вошборн |
| 2024 | с | Вони | Them | Атена Рів |
| 2024 | мс | Бургери Боба | Bob's Burgers | Евелін |
Дискографія
ред.- Long Time Woman (1971, з фільму «Дім великої ляльки»)
- Communication Боббі Вомака (1971, бек-вокал)
- Understanding Боббі Вомака (1972, бек-вокал)
Бібліографія
ред.- 2010: Foxy: My Life in Three Acts (ISBN 9780446548502).
Визнання
ред.Нагороди
ред.- 1998: Премія Товариства кінокритиків Сан-Дієго за найкращу жіночу роль — Джекі Браун
- 1999: Нагорода за досягнення в кар'єрі на Фестивалі чорного кіно в Акапулько
- 2000: Премія Чапнівало за найкращу жіночу роль — Джекі Браун
- 2001: Кінофестиваль у Хай-Фоллзі Нагорода Сьюзен Б. Ентоні «Невдача неможлива»
- 2003: Нагорода за особливі досягнення в кіно[49][50]
- 2008: Міжнародний кінофестиваль RiverRun отримав нагороду «Майстер кіно».
- 2012: Національний багатокультурний західний музей спадщини .[51]
- 2018: Премія 20/20 за найкращу жіночу роль — Джекі Браун[52]
- 2018: Почесна нагорода Каталонського міжнародного кінофестивалю «Машина часу».
- 2018: Міжнародний кінофестиваль Tallgrass Ad Astra Award
Номінації
ред.- 1997: Премія Awards Circuit Community Award за найкращу жіночу роль у головній ролі — Джекі Браун
- 1998: Премія Асоціації кінокритиків Чикаго за найкращу жіночу роль — Джекі Браун
- 1998: Премія «Імперія» за найкращу жіночу роль — Джекі Браун
- 1998: Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — мюзикл або комедія — Джекі Браун
- 1998: NAACP Image Award за найкращу жіночу роль у кіно — Джекі Браун
- 1998: Асоціація Інтернет-фільмів і телебачення за найкращу драматичну актрису — Джекі Браун
- 1998: Премія «Супутник» за найкращу жіночу роль — мюзикл або комедія — Джекі Браун
- 1998: премія «Сатурн» за найкращу жіночу роль — Джекі Браун
- 1998: Премія Гільдії кіноакторів за найкращу акторку в головній ролі — Джекі Браун
- 1999: NAACP Image Award за найкращу актрису в комедійному серіалі — Лінки
- 2000: NAACP Image Award за найкращу актрису в комедійному серіалі — Лінки
- 2000: Денна премія «Еммі» за кращого виконавця в анімаційній програмі — Назавжди щасливі: Казки для кожної дитини
- 2002: Премія «Чорна котушка» за найкращу жіночу роль у фільмі Кістки.
- 2002: NAACP Image Award за найкращу актрису в телефільмі, міні-серіалі або спеціальному драматичному фільмі — 3:00
- 2002: Премія Black Reel за найкращу жіночу роль у мережевому/кабельному серіалі — 3 ранку
- 2003: NAACP Image Award за найкращу актрису другого плану в драматичному серіалі — Закон і порядок: Спеціальний корпус
- 2004: NAACP Image Award за найкращу жіночу роль другого плану в драматичному серіалі — Закон і порядок: Спеціальний корпус
- 2005: NAACP Image Award за найкращу жіночу роль другого плану в драматичному серіалі — Секс в іншому місті
- 2006: NAACP Image Award за найкращу жіночу роль другого плану в драматичному серіалі — Секс в іншому місті
- 2008: NAACP Image Award за найкращу жіночу роль другого плану в драматичному серіалі — Секс в іншому місті
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #131696777 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
- ↑ BlackPast.org — 2004.
- ↑ Pam Grier. Wizard World. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2015.
- ↑ Raymond, Charles Nicholas (24 жовтня 2020). The First Female Action Hero (Cheng Pei-pei's Movies Explained). ScreenRant (англ.). Процитовано 31 жовтня 2024.
- ↑ Lim, Ruey Yan (19 липня 2024). Cheng Pei-pei, star of Come Drink With Me and Crouching Tiger, Hidden Dragon, dies at 78. The Straits Times (англ.). ISSN 0585-3923. Процитовано 31 жовтня 2024.
- ↑ Kiang, Jessica (1 січня 2016). 30 Great Actors Who've Never Been Oscar Nominated. Indiewire. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ Pam Grier Set for Career Tribute at Toronto Black Film Festival. The Hollywood Reporter.
- ↑ Mal Vincent (6 січня 1998). She's Back, And She's Ready To Kick Butt. Pam Grier Is Baaaaaad, And Was not very nice The Man Who Doesn'T Take Notice. The Virginian-Pilot Archives. Norfolk, VA. Процитовано 5 жовтня 2013.
- ↑ John Petkovic, The Plain Dealer (18 вересня 2010). Pam Grier, queen of 1970s blaxploitation films, speaks in Cleveland on her book tour. cleveland.com. Процитовано 15 вересня 2013.
- ↑ Baumann, Minerva. Film festival workshop examines diversity in industry. Las Cruces Sun-News (амер.). Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ а б Hudson, Barrie (3 жовтня 2012). When a Hollywood star, Pam Grier called Swindon home. Swindon Advertiser. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ Sloan, Ben (27 жовтня 2009). Pam Grier Interview. Metro News. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ Pam Grier and the Colorado Ranch She Now Calls Home. The Wall Street Journal. 10 травня 2017.
- ↑ Rubenstein, Janine (18 листопада 2016). The Original Foxy Brown! '70s Star Pam Grier on Black Films, Strong Women and the Single Life. Yahoo!. Архів оригіналу за 14 січня 2022.
- ↑ Robinson, Louie (June 1976). Pam Grier: More Than Just a Sex Symbol. Ebony. с. 33—42 — через Google Books.
- ↑ Dixon, Wheeler Wixon (1 березня 2005). Filmmaking "for the fun of it": An Interview with Jack Hill. Film Criticism. 29 (3): 46—59.
- ↑ RogerEbert.com. Coffy. Процитовано 11 травня 2006.
- ↑ Pam Grier Makes Debut In Stage Production. Jet: 62. 21 жовтня 1985.
- ↑ JerryattheMovies. Foxy Brown and Elmer Gantry? Nay, nay. Процитовано 15 березня 2012.
- ↑ а б в Lee, Felicia R. (4 травня 2010). Pam Grier's Collection of Lessons Learned. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331.
- ↑ Walker, Yvette (16 жовтня 2011). Dionne Warwick, Pam Grier receive honorary doctorates from Langston University. NewsOK.
- ↑ Amber, J. (2012). Pam Grier. Essence. Т. 42, № 11.
- ↑ Nash, Suzi (26 лютого 2015). Pam Grier: Growing awareness through education, activism. Philadelphia Gay News.
- ↑ National Cowboys of Color Museum and Hall of Fame - Dallas/Ft. Worth. National Multicultural Western Heritage. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 13 лютого 2020.
- ↑ а б в Fleming, Mike (16 січня 2018). '70s Screen Icon Pam Grier Speaks On Sex Harassment & Her Biopic With Jay Pharoah Playing Richard Pryor. Deadline.
- ↑ TCM's Critically Acclaimed Podcast To Spotlight Iconic Actress Pam Grier. WarnerMedia Pressroom. 20 квітня 2022.
- ↑ Jackson, Angelique (18 квітня 2023). Tribeca Film Festival Selection 'Cinnamon' Debuts First Trailer (EXCLUSIVE). Variety. Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Rubin, Rebecca (21 липня 2021). 'Jackie Brown' Icon Pam Grier Joins Cast of 'Pet Sematary' Prequel (EXCLUSIVE). Variety. Процитовано 21 липня 2021.
- ↑ Explore the timeline of the life and career of Pam Grier. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ Marchese, David (15 вересня 2019). Pam Grier on Maintaining Her Independence and Identity in Showbiz. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331.
- ↑ а б в г Getlen, Larry (18 квітня 2010). Foxy: my life in three acts. New York Post.
- ↑ а б The Illest Na Na. Vibe Magazine. February 1998. Процитовано 11 червня 2018 — через Google Books.
- ↑ Freddie Prinze. Vibe Magazine. February 1998. Процитовано 11 червня 2018 — через Google Books.[недоступне посилання з 01.09.2023]
- ↑ а б Grier, Pam (2010). Foxy: My Life in Three Acts. Springboard. ISBN 978-0-446-54850-2.
- ↑ Summers, Chris (25 серпня 2013). The demons that drove Richard Pryor to make us laugh. BBC.
- ↑ Blount Danois, Ericka (2013). Love, Peace, and Soul: Behind the Scenes of America's Favorite Dance Show Soul Train: Classic Moments. Backbeat Books. ISBN 978-1-4803-4101-2.
- ↑ People Are Talking About... Jet. 16 серпня 1973. Процитовано 11 червня 2018 — через Google Books.
- ↑ Pam Grier Talks About Her: Engagement To A Younger Man, Booming Career, Surviving Cancer, Plans To Have A Baby. Jet: 36—39. 13 квітня 1998.
- ↑ Shaitly, Shahesta (10 грудня 2011). Pam Grier takes raunch to the ranch. The Guardian.
- ↑ Foxy by Pam Grier (28 April 2010). YouTube. 28 квітня 2010.
- ↑ Pam Grier loves her past — and looks forward. 14 грудня 2016. Процитовано 20 січня 2024.
- ↑ JoVonn, Jeroslyn (26 січня 2024). Pam Grier To Be Honored at Toronto Black Film Festival. Black Enterprise (амер.). Процитовано 20 лютого 2024.
- ↑ Vlessing, Etan (17 січня 2024). Pam Grier Set for Career Tribute at Toronto Black Film Festival. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 20 лютого 2024.
- ↑ Roland, Rebecca (16 лютого 2024). Quentin Tarantino's Coffee Shop Dedicated to Pam Grier Is Now Open at the Vista Theater. Eater LA (англ.). Процитовано 19 лютого 2024.
- ↑ Turner Broadcasting Announces 2003 Trumpet Awards Honorees. WarnerMedia (англ.).
- ↑ Trumpet Awards Honorees Include Destiny's child, Spike Lee, Pam Grier. Jet: 14—15. 24 лютого 2003.
- ↑ Hall of Fame Inductees. National Multicultural Western Heritage Museum. Процитовано 3 червня 2023.
- ↑ 9th Annual 20/20 Award Winners Announced | 20/20 Awards | Films that have stood the test of time (амер.). Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
Література
ред.- Sims, Yvonne D. (2006), Here comes the queen, у Sims, Yvonne D. (ред.), Women of blaxploitation: how the black action film heroine changed American popular culture, Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, Inc. Publishers, с. 71—92, ISBN 978-0-7864-2744-4.