Перегузня (монета)
«Перегу́зня» — пам'ятна монета номіналом 2 гривні, випущена Національним банком України, присвячена рідкісному виду хижих ссавців родини Куницевих — Перегузні звичайній, зникаючому виду, включеному до Червоної книги України. Перегузня — хижак фауни нашої країни, що має строкате забарвлення. В Україні поширена на території Запорізької, Донецької та Луганської областей. Живе в цілинних степах, у норах, на поверхню вилазить рідко — вночі або в сутінки.
Перегузня Україна | |
---|---|
Номінал | 2 гривні |
Маса | 12,8 г |
Діаметр | 31,0 мм |
Гурт | рифлений |
Метал | нейзильбер |
Роки карбування | 2017 |
Аверс | |
Реверс | |
Монету введено в обіг 1 червня 2017 року. Вона належить до серії «Флора і фауна».
Опис монети та характеристика
ред.Номінал грн. | Метал | Маса, г | Діаметр, мм | Якість виготовлення |
Гурт | Тираж, штук |
---|---|---|---|---|---|---|
2 | нейзильбер | 12,8 | 31,0 | спеціальний анциркулейтед | рифлений | 40 000 |
На аверсі монети в обрамленні вінка, утвореного із зображень окремих видів флори і фауни, розміщено малий Державний Герб України та написи: «УКРАЇНА/2/ГРИВНІ/2017» та логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України.
На реверсі монети зображено кольорову перегузню (використано тамподрук) та розміщено написи півколом: «VORMELA PEREGUSNA» (угорі, наукова назва латинізована), «ПЕРЕГУЗНЯ» (унизу, назва виду українською).
Автори
ред.- Художники: Дем'яненко Володимир, Фандікова Наталія.
- Скульптори: Дем'яненко Володимир, Іваненко Святослав.
Вартість монети
ред.Під час введення монети в обіг 2017 року, Національний банк України реалізовував монету через свої філії за ціною 35 гривень.
Фактична приблизна вартість[1] монети з роками змінювалася так:
Рік | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Ціна, грн. | 80 | 90 | 95 | 160 | 230 | 370 | 680 |
Див. також
ред.Примітки
ред.Посилання
ред.- Опис монети на сайті Національного банку України
- Загороднюк І. Монети України із зображеннями ссавців // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Том 17. — С. 41–150.