Петранович Василь
Василь Петранович, або Василь Петрахнович; близько 1680 — 12 серпня 1759[1]) — український митець (іконописець), міський урядник.
| Василь Петранович | |
|---|---|
| Псевдо | Василь Петрахнович |
| Народився | близько 1680 |
| Помер | 12 серпня 1759 |
| Підданство | Королівство Польське |
| Національність | українець (русин) |
| Діяльність | митець (іконописець), |
| Відомий завдяки | автор іконостасів |
| Посада | війт |
Творчість
ред.Був митцем високого рівня, в роботах відчутний європейський вишкіл (навчався в Римі[2]). Представник Жовківської малярської школи. Учень Юрія Елевтерія Шимоновича-Семигиновського.[3] Райця та війт міста Жовкви[4].
Автор (є документальні підтвердження[1]):
- іконостасу церкви святого Миколая (Бучач; дослідження Володимира Вуйцика,[1] і Володимира Овсійчука[5]; 4-й (верхній) ряд (ярус) ікон після реставрації відсутній з 1980 року[6])
- іконостасу Миколаївської церкви Крехівського монастиря
- іконостасу Краснопущанського монастиря отців Василіян.
Ймовірно, разом зі Станіславом Отосельським автор іконостасу церкви святого Миколая у колишньому містечку Адамівці (нині частина Бережан).[3]
У Жовкві його діяльності сприяв королевич Константій Владислав Собєський, на чиє замовлення ним було виконано, зокрема, копії ікон, розписи інтер'єрів Жовківського замку, разом з жовків'янином Лаврентієм Отосельським перепроектовували сад у Жовкві.[7] У Бучачі працював разом з учнем, помічником Ст. Отосельським на замовлення власника міста Миколи Василя Потоцького, робота в 1749 році тривала.
Світлини робіт
ред.-
Портрет Станіслава Жевуського з колекції Підгорецького замку -
Портрет Вацлава Жевуського з колекції Підгорецького замку -
Портрет єпископа Миколи Вижицького
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Чень Л. Церква Св. Миколая — перлина Бучача… — С. 10.
- ↑ Rastawiecki E. Petranowicz Bazyli // Słownik malarzów polskich… — t. II. — S. 99.
- ↑ а б Тихий Б. Церква св. Миколая на Адамівці … — С. 41.
- ↑ Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича… — С. 410.
- ↑ Станкевич М. Іконостас церкви Святого Миколая // Бучач та околиці… — С. 68.
- ↑ Чень Л. Церква Св. Миколая — перлина Бучача… — С. 16.
- ↑ Poraziński J. Sobieski Konstanty Władysław (1680—1726) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 501. (пол.)
Джерела
ред.- Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 408—416.
- Зілінко Р. Іконостас // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 679–680. — ISBN 966-528-197-6.
- Зілінко Р. Іконостас Озернянський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 680–681. — ISBN 966-528-197-6.
- Станкевич М. Іконостас церкви Святого Миколая // Бучач та околиці. Мистецькі образки. — Львів : СКІМ, 2010. — 256 с., іл. — ISBN 966-95709-0-4.
- Тихий Б. Церква св. Миколая на Адамівці // Бережани. Місто біля Раю / Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 40—43.
- Чень Л. Церква Св. Миколая — перлина Бучача. — Львів, 2010. — 28 с.
- Rastawiecki E. Petranowicz Bazyli // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa, 1857. — T. II. — S. 99—100. (пол.)
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |