Петра де Суттер
Петра де Сюттер (Оуденаарде, 10 червня 1963 р.) — бельгійський гінеколог і політик, федеральний віцепрем'єр-міністр. Перший міністр-трансгендер в Європі.[3]
| Петра Де Сюттер | |
|---|---|
нід. Petra De Sutter  | |
 | |
Нині на посаді | |
| Народився | 10 червня 1963[1]  (61 рік)Оуденаарде |
| Відомий як | політик, викладач університету, лікар, гінеколог |
| Місце роботи | Гентський університет |
| Країна | Бельгія |
| Alma mater | Гентський університет |
| Політична партія | Зелені![2] |
| Нагороди | |
| petradesutter.be | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Член партії Groen, раніше була депутатом Європейського парламенту з 2019 по 2020 роки, коли була призначена віцепрем'єр-міністеркою, відповідальною за нагляд за державним управлінням Бельгії та державними підприємствами в уряді Александра Де Кроо.[4]
До приходу в політику працювала професором гінекології в Гентському університеті, очолювала відділення репродуктивної медицини в Університетській лікарні Гента (UZ Gent).[5]
Раннє життя та освіта
ред.Де Сюттер народилася в місті Оуденаарде у фламандській провінції Східна Фландрія 1963-го року. 1987-го року закінчила Гентський університет зі ступенем лікаря, а 1991-го — зі ступенем доктора біомедицини.
Медична кар'єра
ред.Після закінчення навчання 1991-го року де Сюттер переїхала до США, де протягом двох років вивчала генетику ооцитів у Чикаго. 1994-го року отримала спеціалізацію з гінекології.[6] 2000-го року була призначена професором репродуктивної медицини в Гентському університеті. 2006-го року була призначена завідувачкою відділення репродуктивної медицини Університетської лікарні Гента.
Політична кар'єра
ред.Член Сенату, 2014-2019
ред.На європейських виборах 2014 року де Сюттер була другим номером у списку фламандської партії "Зелені". Однак, хоча партія набрала голоси, вона не змогла зайняти додаткове друге місце. Згодом вона була кооптована своєю партією на місце в бельгійському Сенаті.[3] Як транс-жінка,[5] вона стала першою відкрито трансгендерною бельгійкою, яка потрапила до партійного виборчого списку.[7]
На додаток до своєї ролі в Сенаті, де Сюттер була членом бельгійської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи з 2014 по 2019 роки.[8] Як член групи соціалістів, демократів та зелених, вона була членом Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб; Комітет з питань регламенту, імунітетів та інституційних питань; Підкомітет з питань інтеграції; Підкомітет з питань охорони здоров'я та сталого розвитку; та Підкомітет з питань етики. Вона була доповідачем Асамблеї з питань прав дітей у зв'язку з сурогатним материнством (2016);[9] з питань використання нових генетичних технологій на людях (2017);[10] та з питань умов приймання біженців та мігрантів (2018).[11]
З моменту свого політичного дебюту де Сюттер займалася важливими питаннями: регулюванням сурогатного материнства на бельгійському та європейському рівнях, незалежними клінічними дослідженнями у фармацевтичній галузі, ризиками ТТІП для захисту прав споживачів харчових продуктів та хімічних речовин, а також відстоюванням прав ЛГБТ-спільноти.[12]
Депутат Європейського Парламенту, 2019-2020
ред.15 вересня 2018 року було оголошено, що Де Сюттер претендує на висунення одним з двох основних кандидатів від Європейських Зелених на виборах до Європейського Парламенту 2019 року, які в кінцевому підсумку поступилися нідерландцю Басу Ейкхауту та німцю Ска Келлеру.[13] Після вступу до парламенту вона очолила Комітет з питань внутрішнього ринку та захисту прав споживачів, ставши першим політиком-зеленим на цій посаді.[14] 2020-го року вона також приєдналася до Спеціального комітету з питань перемоги над раком.[15]
Окрім роботи в комітетах де Сюттер входила до складу парламентської делегації зі зв'язків з країнами Південної Азії (Бангладеш, Бутан, Мальдіви, Непал, Пакистан та Шрі-Ланка). Вона також була членом Міжпарламентської групи Європарламенту з прав ЛГБТ[16] та співголовою групи "Європарламентарі проти раку".[17]
У грудні 2020 року де Сюттер отримала нагороду "Правосуддя та гендерна рівність" на щорічній церемонії нагородження депутатів Європарламенту журналу "The Parliament Magazine" на знак визнання її роботи як депутата Європарламенту з питань сексуальних та репродуктивних прав.[18]
Віцепрем'єр-міністр Бельгії, 2020 — по теперішній час
ред.1 жовтня 2020 року де Сюттер була приведена до присяги як один із семи віцепрем'єр-міністрів в уряді прем'єр-міністра Александра Де Кроо, ставши першим в Європі трансгендерним віцепрем'єр-міністр і найстаршим трансполітиком в Європі.[19]
Посилання
ред.- ↑ UGentMemorialis
- ↑ https://www.petradesutter.be/
- ↑ а б Hugendubel, Katrin (1 жовтня 2020). Belgian milestone: A first trans minister and nobody cares. Politico. Процитовано 2 жовтня 2020.
- ↑ Barbara Moens (October 1, 2020), Green MEP Petra De Sutter to be named deputy Belgian PM Politico Europe.
- ↑ а б Professor Petra De Sutter aangeduid als gecoöpteerd senator voor Groen, 21 June 2014, Het Laatste Nieuws
- ↑ "Women are conditioned not to believe in themselves". 20 лютого 2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 5 листопада 2022.
- ↑ Petra De Sutter is eerste transgender op kieslijst. Het Nieuwsblad (nl-BE) . Процитовано 20 листопада 2019.
- ↑ Ms Petra De SUTTER. Parliamentary Assembly. Процитовано 3 жовтня 2020.
- ↑ Surrogacy: governments should consider drawing up guidelines to safeguard children’s rights, Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of September 21, 2016.
- ↑ Petra De Sutter: “High time for a debate on new genetic technologies” Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of August 3, 2017.
- ↑ More efforts needed for refugees’ reception on Greek islands Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of July 13, 2018.
- ↑ 'Wij willen niet getolereerd worden, wij willen respect'. Site-Knack-NL. 16 травня 2015. Процитовано 20 листопада 2019.
- ↑ European Greens - Support phase Leading Candidates
- ↑ Maïa de La Baume (January 13, 2020), 20 MEPs to watch in 2020 Politico Europe.
- ↑ Members of the Special Committee on Beating Cancer European Parliament, press release of July 9, 2020.
- ↑ Members European Parliament Intergroup on LGBTI Rights.
- ↑ MAC MEPs in the 2019-24 legislature [Архівовано 2020-02-02 у Wayback Machine.] MEPs Against Cancer.
- ↑ Johnson, Brian (2 грудня 2020). MEP Awards 2020: Reaction and comment from our winners. The Parliament Magazine. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ Oscar Lopez (October 1, 2020), Belgium appoints Europe's first transgender deputy PM Reuters.