Петро Тишкевич (1571, Берестя — 1631) — державний діяч Великого князівства Литовського, представник магнатського роду Тишкевичів, шляхтич гербу «Леліва», граф у Логойську та в Бердичеві.

Петро Тишкевич
біл. Пётр Тышкевіч
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1571(1571)
Берестя
Помер1631(1631)
Підданство
Національністьрусин
Діяльністьдержавний діяч
Титулшляхтич, граф
Посадакаштелян, воєвода, староста
ПопередникЩенсний Головчинський, Миколай Богданович Сапега
НаступникОлександр Слушка, Бальтазар Стравинський
Конфесіякатолицтво
РідТишкевичі
БатькоЮрій Васильович Тишкевич
МатиТеодора Григорівна Волович
Брати, сестриЯн-Остафій Тишкевич Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зкнягиня Регіна Головчинська
ДітиКазимир, Барбара, Маріанна, Дорота, Софія, Христина та Катажина
Герб
Герб

NEC ASPERA TERRENT

Життєпис

ред.

Після смерті князя Щенсного Головчинського був каштеляном мінським від 28 липня 1611 р. до 1618 р. і воєводою мінським з 6 вересня 1618 р. до 1631 р., старостою мінським.

Жертвував кошти на будівництво костелу і монастиря домініканців міста Мінську.

Родина

ред.

Він був сином Тишкевича Юрія Васильовича та Теодори Григорівни Волович. Його брати — Фрідріх, Мартин, Ян Остафій (Ян Остап), Олександр, Єжи та Василь.

Був він одружений з княжною Регіною Головчинською (†1640 р.) донькою каштеляна мінського князя Щенсного Головчинського (?-†1610 р.) й Гальши Ходкевич. Їх діти:

Після смерті Петра Тишкевича його вдова Регіна вдруге вийшла заміж за воєводу мстиславльського і вітебського Кшиштофа Кишку (бл. *1590-†1646 рр.).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 2015-04-15 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 3. (пол.)
  2. TYSZKIEWICZOWIE — № B5. Krystyna; ×1 Jan ks. Żyżemski, stolnik miński [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.