Печихвости (Луцький район)

село Печихвости
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Луцький район
Рада	Печихвостівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA07080070270070043
Основні дані
Засноване	1508
Населення	997
Площа	17,99 км²
Густота населення	55,42 осіб/км²
Поштовий індекс	45734
Телефонний код	+380 3379
Географічні дані
Географічні координати	50°29′58″ пн. ш. 24°37′19″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 24.62194° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	232 м
Водойми	р. Стрипа
Місцева влада
Адреса ради	45734, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Печихвости
Карта
	Печихвости
	Печихвости
Мапа
	Печихвости у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Печихвости.

Печи́хвости — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 997 осіб.

Печихвости — село на Волині, якому в 2008 році виповнилося 500 років. На схід від села проходить вододіл між басейном Чорного і Балтійського морів. Через Печихвости протікає річка Стрипа, яка впадає в Лугу, що є притокою Західного Бугу.

Історія

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці

Храм у селі Печихвости, пам'ятка архітектури, якій понад 300 років

Історія села почалась дуже давно. Перші поселення належали до часів палеоліту. На території села проживало слов'янське плем'я волинян. У Х ст. воно ввійшло до складу Київської Русі. У 1241 р. село зруйнували татари. У ХІѴ ст. Печихвости відійшли до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі, де було запроваджене кріпосне право, і землі селян відійшли до фільварка польської пані. Із початком визвольної війни у Печихвостах відбулися повстання проти польських панів, селяни забрали своє майно і землю назад.

Перша згадка про Печихвости у «Літописі минулих літ», датується 1508 р., хоча достовірних даних про село не збереглося. З розповідей старожилів села, ще із часів монголо-татарської навали існує легенда, яка розповідає про походження назви «печихвости». Тоді українські села ставали неабиякою поживою для ворогів. Поселення були погано укріплені, а зброї як такої, не було. Селяни озброювалися хто чим міг: вилами, кілками, косами — хоча і це не допомагало здолати кінні загони ворогів. Під час одного з набігів місцеві жителі придумали новий метод боротьби із татарами. За вказівкою одного чоловіка, селяни поприв'язували бикам до хвостів палаючі факели — віхті. Худоба в паніці бігла вперед із палаючими хвостами, таким чином розганяючи ворогів і підпалюючи їх намети, а люди йшли слідом і добивали покалічених татар. Такий ворожий табір був розбитий у лісі, біля урочища Дубина.

Власниками поселення, були, зокрема, Гаврило та Федір Бокії,^[1] Юзеф Хшонщевський — батько Антонія Роберта.^[2]

У 1906 році село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 4. Дворів 148, мешканців 923^[3].

У листопаді 2014 року, на Введення, у церкві Введення в храм Пресвятої Богородиці вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином. Це — перший у лоні Київського Патріархату престольне свято громади, яка зареєструвалась (номер 39492185) у селі 14 листопада 2014. До цього дня у Печихвостах діяла лише громада УПЦ МП, котра й користувалась старовинним храмом. Після того, як прихильники УПЦ КП оголосили храм своїм, громада УПЦ МП звершує богослужіння у приватному приміщенні [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.], що належить місцевій родині, або відвідує храми УПЦ МП у сусідніх селах [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.].

У грудні 2016 року стало відомо про те, що нові користувачі храму, прихильники УПЦ КП, повністю переробили його зовнішній вигляд, незважаючи на статус пам'ятки архітектури^{[недоступне посилання з липня 2019]}.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1052 особи, з яких 477 чоловіків та 575 жінок.^[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 993 особи.^[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[6]

Мова	Відсоток
українська	99,30 %
російська	0,50 %
угорська	0,10 %

Культура

Релігія

Адвентисти сьомого дня - громада нараховує 14 вірян.

Відомі люди

Антоній Роберт Феліц'ян Хшонщевський — вояк, урядник, автор книги спогадів, де є чимало фактів про Станіслава Щенсного Потоцького, народився у селі.^[2]

Примітки

↑ Pieczychwosty — S. 444.
↑ ^а ^б Adam Bar. Chrząnszczewski Antoni Robert Felician (1770—1851) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 477. (пол.)
↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 29 серпня 2019.
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Джерела

Pieczychwosty // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 444. (пол.) — S. 444. (пол.)

Література

Печи́хвости // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.209

Посилання

Погода в селі Печихвости [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Печихвости на сайті ВР^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
У храмі с. Печихвости Горохівського деканату Волинської єпархії вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Pieczychwosty — S. 444.

[А1-2] а ^б Adam Bar. Chrząnszczewski Antoni Robert Felician (1770—1851) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 477. (пол.)

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-3] Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 29 серпня 2019.

[населення_1989-4] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

[населення_2001-5] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-6] Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]