Пимен Посник (Печерський ігумен)
Пимен Посник, ігумен, преподобний — (кінец XI - початок XII ст.[1]) православний святий, ігумен у Києво-Печерському монастирі.
| Пимен | |
|---|---|
 Пимен постник, ігумен Печерський, ікона XIX ст. | |
| Народився | XI ст. |
| Помер | XII ст. |
| Поховання | Києво-Печерська Лавра |
| Шанується | у Православній церкві |
| У лику | Преподобних |
| Головна святиня | Мощі у Дальних печерах Києво-Печерської Лаври |
| День пам'яті | 8/21 травня |
Життєпис
ред.Преподобний Пимен жив наприкінці XI ст. - на початку XII ст.[1]. Він стяжав таку благодать від Бога, що міг вкушати їжу тільки раз на тиждень і в невеликій кількості[2][1]. При цьому святий Пимен справно та без втоми виконував монастирський послух. Вдень він молов муку, носив на собі дрова для братії, а вночі стояв на молитві. І за такі свої труди він був удостоєний від Господа вічного Блаженства[2].
Преподобний Пимен був ігуменом Києво-Печерського монастиря з 1132 по 1141 р.
Відомо також, що за благословінням ігумена Пимена, преподобні Спиридон і Никодим впродовж довгих літ пекли проскури.[3].
Преподобний Пимен, як і преподобний Онисифор, декілька разів бачили у видінні прп. Антонія, який виголосив свій заповіт про спасіння кожного ченця, похованого в монастирі[3].
В патериковому тексті, а саме - посланні свят. Симона, згадується про преподобного Пимена Посника, як архімандрита Києво-Печерського.[4]
Помер прп. Пимен у віці бл. 50-55 років. Зріст мав 170-175 см.[5]
Його мощі спочивають у Дальніх печерах, поряд з мощами преподобного Агафона Чудотворця.
Архієпископ Філарет (Гумелівський) вказує, що не слід плутати прп. Пимена постника та ігумена Печерського, з прп. Пименом постником (сподвижником священномученика Кукщі), та прп. Пименом Болящім Печерським[1].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Дятлов, Владислав (2019). Печерский цветник. Собор Киево-Печерских святых, агиографическая энциклопедия (рос.). Киев: Типография Киево-Печерской Лавры. с. 595—599.
- ↑ а б Патерик Печерский или Отечник (рос.). Киев: Киево-Печерская Лавра. 2017. с. 454.
- ↑ а б ЖИЛЕНКО І.В. СВЯТИНЯ ІСТОРІЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ. — К., 2001. Т. 1. XI-XVI
- ↑ Дива печер лаврських / Колективна монографія. Відп. ред. В.М. Колпакова; упоряд. І.В. Жиленко. – К.: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2011. – 184 с., іл.
- ↑ Дива печер лаврських / Колективна монографія. Відп. ред. В.М. Колпакова; упоряд. І.В. Жиленко. – К.: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2011. – 209 с., іл.
Див. також
ред.Посилання
ред.- Православний Календар: Пимен Посник [Архівовано 20 лютого 2009 у Wayback Machine.]