Вікіпедія

Площа Героїв (Калуш)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Площа Героїв.

Площа Героїв — розташована в центральній частині міста Калуша. Розташована між вулицями Бандери, Шевченка, Ковжуна, Дзвонарська та Підвальна. До площі Героїв прилучаються вул. Нечая, вул. Цеглинського та Костельна.

Площа Героїв
Калуш
Пам’ятник юнакам-підлільникам ОУН
Пам’ятник юнакам-підлільникам ОУН
Пам’ятник юнакам-підлільникам ОУН
МісцевістьСередмістя
РайонЦентр
Розміщенняміж вул. Підвальна, вул. Дзвонарська, вул. Шевченка і вул. С. Бандери
Назва на честьГероїв, полеглих за волю України
Колишні назви
площа Ринок, Леніна
Загальні відомості
Протяжність410 м
Координати початку49°1′21.61″ пн. ш. 24°22′07.72″ сх. д. / 49.0226694° пн. ш. 24.3688111° сх. д. / 49.0226694; 24.3688111
Координати кінця49°1′30.02″ пн. ш. 24°22′06.14″ сх. д. / 49.0250056° пн. ш. 24.3683722° сх. д. / 49.0250056; 24.3683722
поштові індекси77301[1]
Транспорт
Рухчастково відкритий
Покриттяасфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'яткиансамбль житлової забудови
Пам'ятникиМеморіальний комплекс розстріляним підпільникам ОУН — учням Торгової школи,
Комерціяпродуктові магазини, торговий центр Олімп, продуктовий супермаркет Рукавичка, книгарня Букініст, фотоательє Галичанка, кафе, ресторани, піцерії, бари, банківські установи
ОрганізаціїСоюз Українок
Паркицентральний міський сквер
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Площа Героїв у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Стела пам'ятника юнакам ОУН

Назва

ред.

Площа названа на пам'ять усіх героїв, полеглих за волю України, серед яких і 12 підпільників ОУН, розстріляних гестапо на цій площі.[2][3]

Назва дана площі ухвалою міської ради 25.12.1990.

На місці розстрілу героїв біля будинку під № 5 4 листопада 1993 року був встановлений пам'ятний знак членам ОУН, розстріляним у цей день 1943 року німецьким гестапо.

Історія

ред.

До XIX ст. площа Героїв була забудована дерев'яними будинками. Забудова мурованими будинками розпочалася всередині ХІХ століття. Зразки такої архітектури — це 2-3-поверхові будинки на площі Героїв. Ці будинки утворювали квадрат, на якому знаходився ринок, у зв'язку з чим до приходу радянської влади площа називалася Ринковою[4]. Сьогодні залишилося тільки декілька з цих споруд. Найдавнішою з них вважається будинок за адресою: Площа Героїв, 22. Він датується кінцем XVIII століття, і є одним з найдавніших будинків міста Калуша. Решта будівель комплексу були знесені у 1960-1970-х роках. У повоєнний час на площі був споруджений пам'ятник В. І. Леніну та дошка пошани «соцтруда», демонтовані серед дня влітку 1990 року за рішенням міської ради[5] (у 1950 — 1990 рр. площа носила ім'я «вождя пролетаріату»). За демонтажем поруч зі сміхом спостерігали жителі міста, а комуністичні функціонери — зі страхом з вікон райкому КПСС (тепер це приміщення районної та міської рад)[6]. 10 років позаду монументу Леніну стояв стояв монумент Сталіну, тихцем знятий комуністами вночі 1956 року. Наприкінці 1970-х територія площі була збільшена за рахунок перекриття наскрізного автомобільного руху на початковій частині вулиці Леніна (тепер — вулиця Чорновола), а екскаваторами здерли гранітну бруківку. Так до площі причепили нинішній будинок № 1, на якому надалі повісили дошку радянському герою[7][8].

На південному краї площі зберігся колишній центральний телеграфний стовп міста (телеграфний зв'язок встановлено у 1850-х роках)[9].

Будинок № 3

ред.

У другій половині ХІХ століття в будинку № 3 була відкрита перша у Калуші аптека. Перша згадка про неї датується 1877 роком. До 1964 р. у приміщенні була крамниця квітів, рішенням міськвиконкому № 105 приміщення передане аптеці. Її історія закінчується на межі 2006-2007 року, коли замість неї з'явився магазин з продажу побутової техніки. Згодом тут розмістилися банківські установи (спочатку VAB банк, а згодом банк Фінансова Ініціатива) Також у даній аптеці до останнього зберігалися окремі екземпляри меблів та посуду першої половини ХХ століття.

Сьогодення

ред.

Площа Героїв на даний час є центральною міською площею. Саме тут проводяться культурно-розважальні заходи, політичні зустрічі, святкові концерти, а також розташовується новорічно-різдвяний ярмарок та новорічна ялинка. Центральна площа оточена ансамблем житлової забудови австрійсько-польської історичної доби. У 2004 р. було проведено реконструкцію площі: частково забруковано пішохідну зону, відновлено фонтан, встановлено нові лавки, смітники, а також кам'яні скульптури. Також було проведено реставрацію фасадів будинків. В кінці 2000-х рр. було споруджено торговельно-офісну будівлю, в якій на даний час (з 2014 року) розташований продуктовий супермаркет Рукавичка. В цей же час між Меморіальним комплексом та Краєзнавчим музеєм (вул. Шевченка) було зведено дві будівлі житлово-комерційного призначення (тут розташовані піцерія Sunrise та готель-ресторан Кондрат). У 2012 році навпроти фотоательє Галичанка поряд із приміщенням Союзу українок[10] розпочалося зведення нової триповерхівки і в 2018 р. здана, фасад якої своїм ультрасучасним стилем не вписується до сусідньої забудови. У 2019 р. встановлено новий пам’ятник розстріляним героям-підпільникам ОУН.[11]

Фотогалерея

ред.
  •  
    Банківські установи
  •  
    Кафе Sunrise
  •  
    Житлові будинки
  •  
    Ансамбль житлової забудови
  •  
    Житловий будинок
  •  
    Підйом до районної ради
  •  
    Центральна площа
  •  
    Австрійські будинки
  •  
    Автостоянка
  •  
    Вид на вулицю Євшана.
  •  
    Центральна площа
  •  
    Сталінка
  •  
    Вид на площу
  •  
    Парковка
  •  
    Новобудова навпроти фотоательє Галичанка

Примітки

ред.
  1. ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України
  2. ↑ Хлопці, від яких залишилася тільки кров. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 5 лютого 2016.
  3. ↑ Трагедія калуської “торгівельки”. — «Вікна», 2018.11.04. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 34 (довідка)
  4. ↑ У роки німецької окупації у Калуші діяла «фабрика мармоляди» і жваво йшла торгівля. ФОТО — Вікна, 2016.12.16. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 89 (довідка)
  5. ↑ Як танк у Калуші здали на металобрухт і як постав Камінь Незалежності?. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  6. ↑ Літо 1990 року. У Калуші відбулася декомунізація. ФОТОФАКТ
  7. ↑ На площі Героїв у Калуші планують демонтувати барельєф Героєві Радянського Союзу. ФОТО. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 21 листопада 2016.
  8. ↑ Чи доцільний у Калуші пам'ятник російському науковцю Дмитру Менделєєву?. Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
  9. ↑ У Калуші зберігся найдавніший телеграфний стовп міста. ФОТОФАКТ. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  10. ↑ У Калуші відкрили дошку відомій «союзянці» Ірині Сохацькій. ФОТО. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2018.
  11. ↑ Як у Калуші відкрили оновлений пам’ятний знак розстріляним учням “торговельки”. ФОТО+ВІДЕО. — «Вікна», 2019.07.04. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 92 (довідка)

Див. також

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Площа_Героїв_(Калуш)&oldid=41816423