Пожня (село)

село в Сумській області, Україна

По́жня — село в Україні, у Великописарівській громаді Охтирського району Сумської області. Площа — 3017 га. Колишній орган місцевого самоврядування — Пожнянська сільська рада.

село Пожня
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Охтирський район
Тер. громада Великописарівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA59040030120038500 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Пожня 
Основні дані
Засноване 1628
Населення 799
Поштовий індекс 42824
Телефонний код +380 5457
Географічні дані
Географічні координати 50°30′46″ пн. ш. 35°20′21″ сх. д. / 50.51278° пн. ш. 35.33917° сх. д. / 50.51278; 35.33917
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми р. Ворсклиця, Пожня
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Кириківка
Відстань до
залізничної станції
30 км
Місцева влада
Адреса ради 42800, Сумська обл., Охтирський р-н, с-ще Велика Писарівка, вул. Незалежності, 7
Карта
Пожня. Карта розташування: Україна
Пожня
Пожня
Пожня. Карта розташування: Сумська область
Пожня
Пожня
Мапа
Мапа

CMNS: Пожня у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Населення становить 799 осіб.

Географія

ред.

Село Пожня знаходиться на правому березі річки Ворсклиця в місці впадання в неї річки Пожня, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Станичне, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Дернове, на протилежному березі — село Дружба. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Через село проходить автомобільна дорога Т 1901.

Село розташоване за 18 км на північний-захід від центру громади Великої Писарівки та за 30 км від залізничної станції Кириківка.

Історія

ред.

Поселення засновано в XVII столітті: за одними джерелами 1628 року, за іншими — 1664 року.

За легендою, переселенці з центральних областей Росії приїхали на ці землі восени, після збирання врожаю. На полях зосталось лише пожнив'я — стерня. Тому село й річку, яка протікає через нього, назвали Пожнею.

За даними на 1864 рік у казенному селі Дернівської волості Охтирського повіту Харківської губернії мешкало 964 особи (485 чоловічої статі та 479 — жіночої), налічувалось 149 дворових господарств, існувала православна церква, проходило 3 щорічних ярмарки[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1870 осіб (929 чоловічої статі та 941 — жіночої), з яких всі — православної віри[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2384 осіб[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках[4][5].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Великописарівської селищної громади[6].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великописарівського району, увійшло до складу новоутвореного Охтирського району[7].

17 серпня 2024 року оперативне командування «Північ» повідомило про обстріли Сумської області. Серед постраждалих населених пунктів село Пожня – 1 вибух, ймовірно ствольна артилерія 152 мм[8].  

27 серпня 2024 року оперативне командування «Північ» інформує про обстріли села. Зафіксовано 1 вибух, ймовірно скид ВОГ з БПЛа. В результаті обстрілу пошкоджено приватний будинок[9].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними [10]:

Мова Кількість Відсоток
російська 633 79.22%
українська 166 20.78%
Усього 799 100%

Економіка

ред.
  • Молочно-товарна і птахо-товарна ферми.
  • Агрофірма «Схід», ТОВ.
  • «Агроефект», фермерське господарство.

Об'єкти соціальної сфери

ред.
  • НВК школа I—III ст.-дошкільний навчальний заклад ім. Героя Радянського Союзу Митрофанова Ф. В.

Пам'ятки

ред.

Майдан Пожня- археологічна пам’ятка місцевого значення. Майдан розташований посеред поля на лівому березі річки Пожня за 1,9 км на північ від села.[11]

Персоналії

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 559)(рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-251. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  4. стор 39-40 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2015.
  5. Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду. Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду (укр.). Процитовано 19 червня 2024.
  6. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. Подробиці обстрілів від ОК “Північ”. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 20 серпня 2024.
  9. Подробиці обстрілів від ОК “Північ”. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 28 серпня 2024.
  10. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  11. Майдан Пожня[недоступне посилання]
  12. Багач Андрій Володимирович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2024.
  13. Білаш Артур Миколайович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2024.

Джерела

ред.