Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Батурин)

Свято–Покровська церква
Свято–Покровська церква
	Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Батурин)
	51°20′20″ пн. ш. 32°52′15″ сх. д. / 51.338872° пн. ш. 32.870948° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Батурин
Початок будівництва	XVII ст.
Зруйновано	1783, 1936
Відбудовано	1789, 2007—2008
Стиль	козацьке бароко
Належність	ПЦУ
Єпархія	Чернігівська єпархія ПЦУ
Адреса	вул. Гетьманська, 82
	Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Батурин) (Україна)
	Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Покрови Пресвятої Богородиці, також Свято–Покровська церква, також Покро́вська це́рква в Батурині — парафіяльний храм Чернігівської єпархії ПЦУ.

Протягом своєї історії двічі руйнувалася і двічі відбудовувалася.

Архітектура

Покровська церква (2008 р.) споруджена в стилі козацького бароко, хрещата у плані, п'ятибанна. Головний архітектор проекту — Георгій Рогожин.

Історія

Покровська церква у Батурині. 1934 р.

Дерев'яна церква

За доби Гетьманщини в Батурині існувала дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці. Дата її побудови невідома. Гетьман Іван Мазепа жертвував кошти на цю церкву. Отже, вона з'явилася у Батурині до 1708 р. Точне місцезнаходження її не встановлене. При ній у XVIII ст. були шпиталь (богадільня) і школа.

У Рум'янцевському описі (1765—1769) стара дерев'яна Покровська церква без приділів згадується на Київській і на Київській Перспективній вулиці.^[1] Ця церква згоріла 9 січня 1783 р.

Перша кам'яна церква і школа

У 1789 р. було освячено новий храм Покрови Богородиці, зведений з ініціативи священника Івана Джунківського і прихожан. Він знаходився за сучасною адресою вул. Шевченка, 2, 4. Архітектор невідомий. Однобанна, хрестовидна у плані церква була споруджена у стилі пізнього класицизму. Церква мала 30 аршин (21 м) у довжину і стільки ж — у висоту. Високу триярусну дзвіницю над західним притвором прибудували у середині ХІХ ст. Церковний двір був обнесений кам'яною огорожею. Біля церкви існував цвинтар.

У другій половині ХІХ ст. церква відносилася до V штату, при ній були священик, псаломщик та церковний староста.

Серед реліквій Покровської церкви особливо цінною була ікона Богоматері у визолоченій ризі, з написом: «Сие шата сделаны старанием и коштом Дмитрия Климентия Стожка 1791 г. 30 марта». Цей образ, за переказом, був привезений з Данцінгу (Гданську) батуринським сотником Д. Стожком.

Церковнопарафіяльна школа грамоти при батуринській церкві Покрови Пресвятої Богородиці була відкрита у 1898 р. Спочатку вона знаходилася у орендованому приміщенні (хаті). На початку ХХ ст. біля церкви спорудили цегляне приміщення школи висотою у 1,5 поверхи. Воно збереглося до нашого часу. Як пам'ятка архітектури місцевого значення входить до складу НІКЗ "Гетьманська столиця".

Покровська церковнопарафіяльна школа початку ХХ ст.

Останнього настоятеля цієї церкви Михайла Імшенецького було репресовано.^[2]

У 1936 р. Покровська церква була знищена окупаційним режимом московських большевиків, а в 50-ті рр. ХХ ст. вибухівкою зруйновано церковну дзвіницю. На місці церкви зараз знаходиться артезіанська свердловина з водонапірною вежею.

Друга кам'яна церква

Новий п'ятибанний храм на перехресті вулиць Гетьманської та Ющенка зведено 2007—2008 за благословенням Патріарха Київського і України-Руси Філарета.

25 грудня 2007 р. Патріарх Київський і всієї Русі-України Філарет освятив хрести, які були встановлено на бані Покровського храму.

25 серпня 2008 р. новий храм було освячено за участі Президента України В. А. Ющенка. Він є парафіяльним для громади ПЦУ.

Окрасою інтер'єру церкви стала однойменна ікона ХІХ ст., яку подарував Президент України В. А. Ющенко. Зцілює хворих, надає наснаги вірянам часточка мощей Св. Варвари, яка також є скарбом храму.

19 листопада 2011 р. при церкві відкрився центр дитячої творчості, який очолив протоієрей Роман (Кривко).^[3]

Джерела і література

1. Батурин: історія в пам'ятках: путівник Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» / Н. Б. Реброва [та ін.]. — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2008. — 112 с.

2. Батурин: сторінки історії: збірник документів і матеріалів / [редколегія: Коваленко О. Б. та ін.] — Вид. 2-ге, доповнене. — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2012. — 882 с., 30 іл.

3. Центральний державний історичний архів України, м. Києві, ф. 57, оп. 1, кн. 55, Арк. 447 зв, арк. 503 зв.

Галерея

Дорога до храму
Іконостас відродженої Покровської церкви
Свято–Покровська церква

Примітки

↑ Саєнко Н. Київська вулиця Батурина у XVIII ст. [1] [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]
↑ Сніжок З. Як на Чернігівщині репресували священика. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

Батурин без Мазепи? [Архівовано 8 березня 2010 у Wayback Machine.] (укр.)
Постає у Батурині Мазепина церква (укр.)
Освячення Покровської церкви у Батурині [Архівовано 20 лютого 2009 у Wayback Machine.] (фотогалерея) (укр.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Батурин)

Це незавершена стаття про церковну будівлю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Саєнко Н. Київська вулиця Батурина у XVIII ст. [1] [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]

[2] Сніжок З. Як на Чернігівщині репресували священика. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.

[3] Архівована копія. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1]

[2]

[3]