Поляков Олексій Миколайович

узбецький футболіст

Олексій Миколайович Поляков (узб. Aleksey Nikolayevich Polyakov / рос. Алексей Николаевич Поляков; нар. 28 лютого 1974, Шебекіно, Бєлгородська область, РРФСР) — узбецький та російський футболіст, воротар, виступав за збірну Узбекистану; тренер.

Ф
Олексій Поляков
Олексій Поляков
Олексій Поляков
Олексій Поляков у футболці «Томі»
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Миколайович Поляков
Народження 28 лютого 1974(1974-02-28) (50 років)
  Шебекіно, Бєлгородська область, РРФСР
Зріст 187 см
Громадянство Узбекистан Узбекистан
Росія Росія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Росія ДЮСШ-3 (Шебекіно)
Росія «Салют» (Б)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993—1994 Росія «Салют» (Б) 53 (-34+)
1995—2008 Росія «Локомотив» (М) 28 (-35)
1995—1997  Росія «Локомотив-д» (М) 88 (-145)
1998  Росія «Нафтохімік» 33 (-47)
1999—2000  Росія «Локомотив-2» (М) 42 (-45)
2001—2004  Росія «Крала Рад» (С) 64 (-72)
2008  Росія «Промінь-Енергія» 6 (-11)
2009—2010 Росія «Том» 9 (-11)
2011—2012 Росія «Локомотив-2» (М) 30 (-33)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001—2005 Узбекистан Узбекистан 18 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

ред.

Розпочинав кар'єру у бєлгородському «Салюті», який виступав у другому дивізіоні. У 1995 році перейшов до московського «Локомотиву», наступні три сезони провів у дублі клубу, де був основним голкіпером, в основному ж складі в ті роки так і не вийшов на поле. Сезон 1998 року провів в оренді як основний воротар «Нафтохіміка», який був одним з аутсайдерів Першого дивізіону. Потім повернувся до «Локомотиву», де знову грав за дубль, 1999 року один раз вийшов на поле за основний склад клубу, отримав срібну медаль того сезону.

 
Олексій Поляков у футболці «Локомотива»

У 2001 році перейшов у самарські «Крила Рад», у першому сезоні переважно сидів на лавці, потім став основним воротарем і зробив вагомий внесок в успішний виступ команди в чемпіонаті Росії 2004 року, коли самарці здобули бронзові медалі чемпіонату країни, що є їх найкращим результатом у чемпіонаті; також у вийще вказаному сезоні команда дійшла до фіналу кубку Росії, де поступилася (0:1) «Тереку». Після завершення сезону не став продовжувати контракт і перейшов до московського «Локомотиву». У складі «Локомотива» став дворазовим бронзовим призером чемпіонату Росії, володарем кубку та суперкубку Росії та кубку Співдружності. У першому його сезоні, 2005 року, основним воротарем був Сергій Овчинников, Полякову ж довелося вийти на поле лише один раз. Наступного року Овчинников пішов у московське «Динамо» й основним воротарем став Олексій, який тоді діяв впевнено та надійно. У сезоні 2007 року знову втратив місце у складі, у воротах стояли Якупович та Пеліццолі, Олексій же зіграв лише 3 матчі; після завершення цього сезону хотів залишити команду, але не зміг знайти нову і був змушений залишитися. У сезоні 2008 року жодного разу не вийшов на поле. Наприкінці літа 2008 року після того, як «Локомотив» запросив до себе основного голкіпера «Промінь-Енергії» Марека Чеха, відданий в оренду до владивостокського клубу; спочатку сидів на лавці, але після того, як спадкоємець Чеха Драган Стойкич, пропустив вісім м'ячів у матчі з «Зенітом» і втратив місце у складі, Олексій став основним воротарем, провів решту 6 матчів провального для команди сезону. На початку 2009 року підписав контракт із командою «Том», де був резервним воротарем, основним був Сергій Парейко. 2 січня 2010 року було повідомлено, що керівництво «Томі» запропонувало Полякову шукати новий клуб[1], але сезон 2010 року провів у Томську. Після закінчення сезону 2010 року підписав контракт із клубом «Локомотив-2», де й завершив кар'єру.

У Прем'єр-лізі провів 103 поєдинки, пропустив 126 м'ячів.

Кар'єра в збірній

ред.

З 2001 по 2005 рік провів 18 матчів у футболці національної збірної Узбекистану[2].

Статистика виступів

ред.

Клубна

ред.
Сезон Команда Кіл-ть матчів Кіл-ть пропущених м'ячів
1993 «Салют» (Бєлгород) 19 −?
1994 «Салют» (Бєлгород) 34 −33
1995 «Локомотив-д» (Москва) 30 −48
1996 «Локомотив-д» (Москва) 28 −44
1997 «Локомотив-д» (Москва) 30 −53
1998 «Нафтохімік» (Нижньокамськ) 34 −47
1999 «Локомотив» (Москва) 2 −1
«Локомотив-2» (Москва) 22 −25
2000 «Локомотив-2» (Москва) 20 −20
2001 «Крала Рад» (Самара) 6 −1
«Крала Рад-д» (Самара)* 15 −11
2002 «Крала Рад» (Самара) 20 −17
«Крала Рад-д» (Самара)* 5 −3
2003 «Крала Рад» (Самара) 10 −10
«Крала Рад-д» (Самара)* 15 −11
2004 «Крала Рад» (Самара) 36 −46
2005 «Локомотив» (Москва) 3 −2
«Локомотив»-д (Москва)* 5 −4
2006 «Локомотив» (Москва) 28 −36
2007 «Локомотив» (Москва) 3 −6
«Локомотив»-д (Москва)* 4 −?
2008 «Промінь-Енергія» 6 −11
2009 «Том» (Томськ) 6 −9
2010 «Том» (Томськ) 4 −3
«Том» (Томськ) (мол.)** 2 −2
2011 «Локомотив-2» (Москва) 26 −27
2012 «Локомотив-2» (Москва) 4 −6

Примітки.
* У турнірі дублерів.
** У молодіжній першості.

Досягнення

ред.

Примітки

ред.
  1. «Томь» рассталась с Радосавлевичем и Поляковым (рос.). championat.ru (со ссылкой на «Спорт-Экспресс»). 02.01.2010. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 2010-1-4.
  2. Uzbekistan - Record International Players (англ.)

Посилання

ред.