Полянська сільська рада (Новоград-Волинський район)
Полянська сільська рада (Полянківська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Баранівському і Новоград-Волинському районах Волинської округи, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Полянки.
| Полянська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР
| ||
| Область | Волинська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Баранівський район Новоград-Волинський район | ||
| Адм. центр | с. Полянки | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 17 серпня 1964 року | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | |||
| Голова ради | |||
| Територія та населення | |||
| Населення | 1 556 (1931) | ||
| Населені пункти | 2 (1946) | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | с. Полянки, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., Українська РСР | ||
| |||
Населені пункти
ред.Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:
- с. Полянки.
Населення
ред.Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 293 особи, кількість дворів — 277[1].
У 1926 році чисельність населення сільської ради становила 1 404 особи[2].
Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 1 556 осіб[3].
Історія та адміністративний устрій
ред.Створена 1923 року в складі сіл Голишівка, Полянки та Холодова Гребля Баранівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Баранівського району Житомирської (згодом — Волинська) округи. На 1929 рік у підпорядкуванні значилися хутори Аннівка та Шабатів. 23 серпня 1934 року, відповідно до постанови Президії ВУЦВК «Про ліквідацію Бубнівської сільської ради Баранівського району», до складу ради включено колонію Ново-Щаслива ліквідованої Бубнівської сільської ради Баранівського району. Станом на 1 жовтня 1941 року села Голишівка, Холодова Гребля, кол. Ново-Щаслива та хутори Аннівка і Шабатів не перебували на обліку населених пунктів[4].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Баранівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Полянки та х. Заводський[5].
1 грудня 1952 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про ліквідацію Підкозарківської с-р Баранівського р-н Житомирської області», до складу ради передано села Бубни, Будисько, Лучиста та Підкозарківка ліквідованої Підкозарківської сільської ради Баранівського району. 29 червня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 683 «Про об'єднання деяких населених пунктів в районах області», у зв'язку з фактичним злиттям населених пунктів, х. Заводський об'єднано із с. Полянки. 29 вересня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 985 «Про вилучення з обліку населених пунктів в районах області», с. Підкозарківка зняте з обліку. 30 грудня 1962 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР», сільську раду включено до складу Новоград-Волинського району. 7 січня 1963 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 2 «Про зміну адміністративної підпорядкованості окремих сільських рад і населених пунктів», села Бубни, Будисько та Лучиста передані до складу Вільшанської сільської ради Дзержинського району.
Ліквідована 17 серпня 1964 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Бердичівського, Дзержинського і Новоград-Волинського районів», територію ради та с. Полянки приєднано до складу Зарічанської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області[4].
Примітки
ред.- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 144. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 27 травня 2023.
- ↑ Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 500. ISBN 978-966-02-4426-9. Процитовано 27 вересня 2023.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ↑ Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920-1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 55. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 27 травня 2023.
- ↑ а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 171, 191, 246, 387, 405, 487, 497, 537, 548, 566, 572, 576, 578. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 27 травня 2023.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 163. Процитовано 27 травня 2023.