Померій

Померій (лат. Pomerium) — священні межі Рима та римських міст, кордони міста, відмежованого від прилеглої території лінією каменів (кипів), сакральна лінія, встановлена у зв'язку з демаркацією меж щойно заснованого міста під час здійснення ритуалу етруського або, можливо, східного походження.

Ромул прокладає борозну під час заснування Риму, використовуючи плуг із бронзовим лемішем. Літографія ХІХ ст.

Мапа Рима доби республіки. Померій позначений рожевим; Капітолій й Авентин, розташовані за межею, — жовтим

У давньоримську добу під час заснування міст здійснювали особливий ритуал прокладання первісної борозни. Жерці запрягали волів й проорювали межу навколо майбутнього поселення.

У межах міста діяли особливі правила, такі як заборона на поховання (Закони Дванадцяти таблиць). Померій залишався незмінним до диктатури Сулли; за імператора Клавдія було розширено (про те свідчать Тацит і Lex de imperio Vespasiani). Авл Гелій повідомляє також про розширення меж міста за імператорів Августа, Нерона і Траяна.

Померій не був муром, але законним і перш за все релігійним кордоном, лінію міста відзначали лише білі камені. Полководцю в озброєнні і зі своїми солдатами дозволялося входити на територію всередині померія тільки в разі тріумфа, щоб принести жертви богам.

Побудована в 275 році Авреліановим муром включила в себе території, що раніше розташовувалися за померієм, а з християнізацією імперії померій остаточно втратив своє значення.

Джерела

• Lukas Bormann. Philippi — Stadt und Christengemeinde zur Zeit des Paulus. — Leiden, New York, Koln : E.J.Brill, 1994.
• Albrecht von Blumenthal. Pomerium // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttgart, 1952. — Т. XXI,2. — С. 1867–1876.
• Samuel Ball Platner, Thomas Ashby. Pomerium // Topographical Dictionary of Ancient Rome. — London : Oxford University Press, 1929. — С. 392–396.
• Fred K. Drogula. Historia. — 2007. — С. 419–452.