Провалля
Прова́лля — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області.
| село Провалля | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Тер. громада | Довжанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44040010400067995 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1797 |
| Населення | 841 |
| Площа | 50,9 км² |
| Густота населення | 16,52 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94851 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°7′58″ пн. ш. 39°48′2″ сх. д. / 48.13278° пн. ш. 39.80056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
229 м |
| Водойми | р. Верхнє Провалля |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94851, Луганська обл., Свердловська міськрада, с.Провалля, вул. Центральна, 2 Свердловський р-н, |
| Карта | |
  Провалля | |
 Провалля | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Географія
ред.Географічні координати: 48°7' пн. ш. 39°48' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 50,9 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 25 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Красна могила, за 9 км. Через село протікає річка Верхнє Провалля.
Історія
ред.Засноване в 1797 році як село Нікольське російським генерал-майором Павлом Іловайським (1764–1810), з 1818 року іменувалося Ворошиловим. Сучасну назву має з 1948 року.
Першими поселенцями стали українські селяни, перевезені сюди з різних сіл.
У червні 1804 року з ініціативи Дмитра Іловайського в Проваллі розпочалося будівництво храму імені святого Миколи Чудотворця. Освячено святиню було в 1807 році.
1806 року поселення налічувало 160 дворів із населенням 482 чоловіки і 423 жінки. Керував маєтком хорунжий Золотарьов.
У 1841 році власниками слободи стали брати Дмитра Іловайського Василь та Григорій, а управителем в їхньому маєтку служив Іван Курочкін. Тоді Іловайським належало 12,048 тисяч десятин землі.
1846 року російський імператор Микола I ухвалив рішення про заснування Провальського військового кінного заводу, після чого, за тодішніми законами, земля навколо слободи була передана у військову власність. Поселення стало іменуватися «Провальський кінний завод». Згідно перепису населення 1897 року в Проваллі проживало 205 чоловіків і 51 жінка, з яких більшість були козаками — 183 чоловіки і 28 жінок. На кінному заводі також вирощували 38 пар волів та 247 голів іншої робочої худоби.
У 1921 році на базі колишнього конезаводу був організований кормофуражний радгосп. 1954 року реорганізований в овоче-молочний радгосп «Провальський».
Після Другої світової війни в селі проживало 119 учасників бойових дій, усі вони були нагороджені орденами і медалями. Під час війни загинуло 48 осіб[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].
Населення
ред.За даними перепису 2001 року населення села становило 841 особу, з них 5,71% зазначили рідною мову українську, 94,05% — російську, а 0,24% — іншу[4].
Економіка
ред.Економічний сектор села представлений приватний сільськогосподарським підприємством «Провалля», що спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних, кормових культур, тваринництві, а також переробці сільськогосподарської продукції.
Соціальна сфера
ред.У Проваллі діють ЗОШ, амбулаторія, клуб та спорткомплекс.
Пам'ятки
ред.На території села знаходиться братська могила радянських воїнів, а також встановлено пам'ятний знак на честь воїнів-односельців, які загинули під час Другої світової війни.
Поблизу Провалля археологами була виявлена стоянка епохи мезоліту.
Відомі люди
ред.У селі народився Володимир Мурзенко (1937 - 2017) — Герой України, начальник дільниці АТ Шахта «Червоний партизан».
Галерея
ред.-
Братська могила радянських воїнів -
200-річна місцева церква -
Примітки
ред.- ↑ История Городов и Сёл. Том Луганская область, стр. 594 [Архівовано 2014-03-10 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
Джерела
ред.- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
Посилання
ред.
- Облікова картка на сайті ВРУ
|
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |