Вікіпедія

Прохоров Геліан Михайлович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Геліа́н Миха́йлович Про́хоров (рос. Гелиан Михайлович Прохоров; 20.03.1936 — 01.09.2017) — учений літературознавець, історик, філолог. Доктор філологічних наук. Автор понад 300 наукових і публіцистичних праць. Заслужений діяч науки Російської Федерації (2008).

Геліан Михайлович Прохоров
Народився20 березня 1936(1936-03-20)[1]
Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер1 вересня 2017(2017-09-01)[2][1] (81 рік)
Санкт-Петербург, Росія
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьнауковець, історик, філолог, літературознавець, викладач університету, візантолог
Alma materісторичний факультет Ленінградського державного університетуd (1965)
Пушкінський Дім (1968)
ГалузьДавня українська література і візантійська література
ЗакладПушкінський Дім
Санкт-Петербурзький державний університет
Russian Christian Humanitarian Academyd
Санкт-Петербурзька духовна академія
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
ВчителіГумільов Лев Миколайович
ЧленствоІмператорське православне палестинське товариство
Нагороди
Державна премія Росії заслужений діяч науки Російської Федерації
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Прохоров.

Закінчив з відзнакою історичний факультет Ленінградського державного університету (1965), аспірантуру Інституту російської літератури (1968).

Кандидатська дисертація: «Повесть о Митяе-Михаиле и ее литературная среда» (1968).

Докторська дисертація: «Памятники литературы византийско-русского общественного движения эпохи Куликовской битвы» (1977).

Православний вірянин.

Бібліографія

ред.

Обрані праці:

  • Повесть о Митяе. Русь и Византия в эпоху Куликовской битвы. Л., 1978.
  • Глаголица среди миссионерских азбук // Труды Отдела древнерусской литературы. / Российская академия наук. Институт русской литературы (Пушкинский Дом); Отв. ред. Л. А. Дмитриев. — СПб.: Наука, 1992. —Т. 45. — с. 178 — 199. Режим доступу: http://odrl.pushkinskijdom.ru/LinkClick.aspx?fileticket=3erIkyuZ6K0%3D&tabid=2291 [Архівовано 23 липня 2021 у Wayback Machine.]
  • Дионисий Ареопагит. Сочинения. Максим Исповедник. Толкования. СПб., 2002.
  • Преподобные Нил Сорский и Иннокентий Комельский. Сочинения. СПб., 2005.
  • «Хожение» игумена Даниила в Святую Землю в начале XII в. / Изд. подгот. О. А. Белоброва, М. Гардзанити, И. В. Федорова. Отв. ред. Г. М. Прохоров. СПб., 2007.
  • Древнерусское летописание как жанр // Образ міста в контексті історії, філософії, культури. Києвознавчі читання. Київ, 2005, с. 81—97.
  • Прохоров Г. М. Византийская литература XIV в. в Древней Руси. Изд-во Олега Абышко, 2009.
  • Прохоров Г. М. Древняя Русь как историко-культурный феномен. СПб, изд-во Олега Абышко, 2017.
  • Лаврентьевская летопись. Текст. Перевод. Исследование / Подгот. текста, перевод и исслед. Г. М. Прохорова. / ИРЛИ, РНБ. СПб.: Росток, 2017. Т. 1-2. 1104 c.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  2. ↑ Завершил свой земной путь профессор Академии Гелиан Михайлович Прохоров — СПбДА, 2017.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про історика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про мовознавця чи мовознавицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Прохоров_Геліан_Михайлович