Вікіпедія

Пустеля Тартарі

Пустеля Тартарі (італ. Il deserto dei Tartari) — італійський фільм 1976 року режисера Валеріо Дзурліні з міжнародним акторським складом, який включав Жака Перрена, Вітторіо Ґассмана, Макса фон Сюдова, Франсіско Рабаля, Філіппа Нуаре, Фернандо Рея та Жана-Луї Трінтіньяна. До акторського складу також увійшов ветеран іранського кіно актор Мохаммад-Алі Кешаварз.

Пустеля Тартарі
італ. Il deserto dei Tartari
Жанрекранізація літературного твору[d] і драматичний фільм
РежисерВалеріо Дзурліні
ПродюсерМішель де Брока
Бахман Фарманара
Енцо Джуліолі
СценаристЖан-Луї Бертучеллі
На основіТатарський степ Діно Буццаті
У головних
ролях		Вітторіо Ґассман
Жак Перрен
Гельмут Грім
ОператорЛучано Товолі
КомпозиторЕнніо Морріконе
МонтажРаймондо Крочіані
ХудожникGiancarlo Bartolini Salimbenid
КінокомпаніяCinecittà
Дистриб'юторFilmverlag der Autorend
Тривалість140 хвилин
Моваіталійська
КраїнаІталія
Франція
ФРН
Іран
Дата виходу
IMDbID 0074400

Заснований на романі Діно Буццаті «Татарський степ», дія якого відбувається приблизно в 1900 році, фільм розповідає історію молодого офіцера неназваної армії, який отримує призначення у стародавню фортецю, що охороняє кордон пустелі з татарами. Знятий в Арг-е Бам (Іран) і випущений 29 жовтня 1976 року в Італії, пізніше фільм був показаний у розділі «Каннська класика» Каннського кінофестивалю 2013 року[1].

Вражаючий візуальний стиль фільму, відомий своїми декораціями, освітленням і операторською роботою, був створений під впливом робіт італійського художника Джорджо де Кіріко[2].

Сюжет

ред.

Перше призначення молодого лейтенанта Джованні Дрого — віддалена стара фортеця Бастіано на кордоні імперії. Фортеця межує з пустелею, в якій мешкають кочові племена, і де час від часу трапляється щось незрозуміле й тривожне. На цій самотній заставі гарнізон живе в очікуванні нападу ворога, можливо, сусідньої держави, а можливо, кочовиків. Ізоляція та постійний стрес виснажують їх психічно і фізично. Командування гарнізону з незрозумілих причин ігнорує застереження офіцерів про те, що в пустелі, схоже, будують дорогу. Офіцери сваряться, і взвод солдатів бунтує, коли одного з них застрелюють за нібито дезертирство. Спроби Дрого перевестись на службу до міста, зазнають невдач. Коли зненацька під самою фортецею виникає ворожа армія, офіцери розгублені. Дрого на цей час уже серйозно хворий. Його майже насильно саджають в карету, щоби везти до міста. Він їде з фортеці, до стін якої підступив ворог.

Акторський склад

ред.

Виробництво

ред.

Деякі режисери (Антоніоні, Янчо) планували кінематографічний твір за мотивами роману Буццаті, але не взялися за реалізацію через неминучі сюжетні та економічні труднощі. Ситуація була розблокована завдяки Жаку Перрену, який особисто займався пошуком фінансування, і перш за все завдяки щасливому відкриттю в південно-східному Ірані стародавньої фортеці Арг-е Бам, де і знімався фільм.

Місто, яке входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, було майже повністю зруйноване землетрусом, що стався в Ірані в грудні 2003 року, внаслідок чого загинуло понад 40 000 людей.

Деякі сцени були зняті в Брессаноне, Трентіно-Альто-Адідже, а також у районі Кампо Імператоре та гори Веліно в Абруццо, а інтер'єри створювали в Чинечитта.

Нагороди

ред.

Виграв

ред.

Номінований

ред.

Список літератури

ред.
  1. ↑ Cannes Classics 2013 line-up unveiled. Screen Daily. Процитовано 30 квітня 2013.
  2. ↑ Rolando Caputo. Literary cineastes: the Italian novel and the cinema. In: Peter E. Bondanella & Andrea Ciccarelli (eds.). The Cambridge Companion to the Italian Novel. Cambridge: Cambridge University Press, 2003. P. 182-196.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Пустеля_Тартарі&oldid=41313850