Путила (селище)
Пути́ла (старі назви — Сторонець-Путилів, Путилів) — селище на Буковині. Центр Путильської селищної громади Вижницького району Чернівецької області України. Розташоване над річкою Путилка, на Гуцульщині, в межах Верховинсько-Путильського низькогір'я (Українські Карпати).
| селище Путила | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Чернівецька область | ||
| Район | Вижницький район | ||
| Тер. громада | Путильська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA73020130010052686 
| ||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1501 | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Населення | ▬ 3374 (01.01.2022)[1] | ||
| Поштовий індекс | 59102 | ||
| Телефонний код | +380 3738 | ||
| Географічні координати | 47°59′30″ пн. ш. 25°05′26″ сх. д.H G O | ||
| Висота над рівнем моря | 628 м | ||
| Водойма | р. Путилка, Сторонець
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Вижниця | ||
| До станції: | 42 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - автошляхами: | 115 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 59100, Чернівецька обл., Вижницький р-н, смт Путила, вул. Українська, 196 | ||
| Карта | |||
  Путила | |||
 Путила | |||
| |||
|
| |||
Назва
ред.Селище Путила раніше звалося Путилів, Сторонець-Путилів, Путила-Сторонець. Воно лежить на річці Путила. Слово путила це «путь», «шлях», «течія»[2]
Історія
ред.Уперше згадується 1501 року разом з іншими населеними пунктами, які польський король передав молдавському великому логофету Іону Теутулу у володіння за те, що той уклав мир між Польщею і Молдовою.[3]
1817 року селяни Путили подали скаргу австрійському імператору Францу II на те, що протягом 10 років податки зросли в десять разів.
1843 року селянам заборонили користуватися лісом, що призвело до заворушень в Путилі. Одним з ватажків народних повстань був Лук'ян Кобилиця. 1843 року було заарештовано 14 ватажків народних повстань, серед яких Лук'ян Кобилиця, Іван Галиця, Йосип Бирла.
20 вересня 1885 року в Путилі архімандритом Мироном (Калінеску) у співслужінні настоятеля о. Георгія Ганіцького та місцевого духовенства було здійснено акт освячення новозбудованої дерев'яної православної церкви св.Миколая. Проповідь з нагоди цієї святкової для жителів села події виголосив адміністратор з с. Полоска — о. Василій Козарищук.
У червні 2015 року у Путилі освячено новозбудований храм Святого Духа. На освяченні храму і звершенні архієрейського богослужіння служив митрополит Данило. Будувати храм почали ще в 1990-х.
Населення
ред.Чисельність населення
ред.| 1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2018 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|
| 1294 | 2841 | 3604 | 3332 | 3434 | 3374 |
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 3218 | 98.56% |
| російська | 35 | 1.08% |
| румунська | 6 | 0.18% |
| білоруська | 4 | 0.12% |
| німецька | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 1 | 0.03% |
| Усього | 3265 | 100% |
Культура
ред.У Путилі діє філіал Чернівецького державного літературного музею Юрія Федьковича (уродженця Путили).
6-8 вересня 2013 року тут пройшов ХХІ міжнародний гуцульський фестиваль.
Економіка
ред.У Путилі діє лісокомбінат та молочний комбінат.
Відомі люди
ред.Уродженці
ред.- Федькович Осип-Юрій Адальбертович (1834—1888) — український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини;
- Ревуцька Любов Михайлівна (1953—1994) — українська художниця, поетеса, мистецтвознавець;
- Чучко Михайло Костянтинович (нар. 1972) — український історик, етнограф, доктор історичних наук, професор;
- Манфред Вінклер (1922—2014) — ізраїльський поет, перекладач, скульптор, єврей румунського походження, який писав німецькою мовою та івритом.
- Карпенко Олександр Іванович (нар. 1978) — заступник Голови СБУ.
Світлини
ред.-
Знак при в'їзді -
Музей-садиба Юрія Федьковича в Путилі -
Пам'ятник Ю. Федьковичу -
Дерев'яна церква Св. Миколи 1885р.
Панорама селища
ред.
Примітки
ред.- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ Коваль, А.П. Знайомі незнайомці: походження назв поселень України. — Либідь, 2011. — С. 15.
- ↑ Путила, Путильський район, Чернівецька область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 13 липня 2019.
Джерела та література
ред.- І. В. Савченко, М. К. Чучко. Путила [Архівовано 25 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 65. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Кирилюк М. І. Путила // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4. — С. 107.
- Ревуцький М. О. Путила: Путівник. — Ужгород, 1985.
- Putyłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 323. (пол.).— S. 323. (пол.)
Посилання
ред.
- Замки та храми України. Путила [Архівовано 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Путила (селище) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Путила на порталі територіальних громад Чернівецької області [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Банк даних Державної служби статистики України [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Cities & towns of Ukraine [Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)
|
Це незавершена стаття з географії Чернівецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |