Південне (Харківська область)
Півде́нне — місто в Харківському районі Харківської області. Адміністративний центр Південноміської міської територіальної громади.
| Південне | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
.jpg) | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Харківська область | ||||||||
| Район | Харківський район | ||||||||
| Тер. громада | Південноміська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA63120190010022795 | ||||||||
| Засноване | 1906 | ||||||||
| Облікова картка | Південне | ||||||||
| Статус міста | з 1963 року | ||||||||
| Населення | ▼ 7 391 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Площа | 16,93 км² | ||||||||
| Густота населення | 469 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 62461 | ||||||||
| Телефонний код | +380-572 | ||||||||
| Координати | 49°52′36″ пн. ш. 36°3′52″ сх. д. / 49.87667° пн. ш. 36.06444° сх. д. | ||||||||
| Назва мешканців | півде́нець, півде́нка, півде́нці | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Південний | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 18 км | ||||||||
| - залізницею | 19 км | ||||||||
| - автошляхами | 20 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Південна міська рада | ||||||||
| Адреса | 62461, Харківська обл., Харківський р-н, м. Південне, вул. Б.Тасуя, 60 | ||||||||
| Міський голова | Брюханов Олександр Миколайович | ||||||||
|
| |||||||||
Природні умови
ред.Місто Південне лежить на лівому березі річки Мерефа, вище за течією на відстані 1,5 км розміщене селище Буди, нижче за течією межується з містом Мерефа. Місто знаходиться за 9 км на південний схід від Харкова. До міста приляга́ють селища Березівка та Високий. Поруч пролягають декілька залізничних гілок, зупинко́ві пункти Південний і Комарівка.
Історія
ред.Поселення було засноване 13 (26) серпня 1906 року працівниками Південної залізниці.
У 1963 році внаслідок об'єднання селищ міського типу Комарівка (виникло в XVII ст.) та Південний було сформоване місто Південне.
За даними 1864 року в селі Комарівка Мереф'янської волості Харківського повіту мешкало 582 особи (272 чоловічої статі та 310 — жіночої), налічувалось 94 дворових господарства, існувала православна церква.[2]
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2240 осіб.[3]
28 лютого 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, міського голову Брюханова О.М. було затримано за підозрою в державній зраді. Також було затримано одного з його заступників, начальника місцевого райвідділу та дільничного інспектора поліції[4].
Населення
ред.Національний склад
ред.Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 79,63% |
| росіяни | 18,65% |
| вірмени | 0,44% |
| білоруси | 0,25% |
| грузини | 0,20% |
| азербайджанці | 0,15% |
| євреї | 0,13% |
| татари | 0,12% |
| інші/не вказали | 0,43% |
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 5219 | 61.57% |
| російська | 3197 | 37.71% |
| вірменська | 18 | 0.21% |
| білоруська | 8 | 0.09% |
| польська | 2 | 0.02% |
| єврейська | 2 | 0.02% |
| румунська | 1 | 0.01% |
| болгарська | 1 | 0.01% |
| інші/не вказали | 29 | 0.36% |
| Усього | 8477 | 100% |
Економіка
ред.- Південна щіткова фабрика.
- Цех Мереф'янського заводу будівельних матеріалів.
- Молокозавод.
- Цех централізованого ремонту трансформаторів.
- Цех Харківської облспоживспілки.
Об'єкти соціальної сфери
ред.- Південний технологічний ліцей
- Південна ЗОШ I–III ст. № 2
- Клуб
- Відділення соціальної реабілітації
- Поліклініка
- Дитячий садочок
Постаті
ред.- Бондаренко Сергій Григорович — український співак (баритон), соліст Київського національного академічного театру оперети, Народний артист України.
- Кнорозов Юрій Валентинович — історик та етнограф, спеціаліст з епіграфіки та етнографії; засновник радянської школи маяністики, лауреат Державної премії СРСР, Кавалер Ордена Ацтекського орла (Мексика) та Великої золотої медалі (Гватемала).
- Кравцов Іван Андрійович — радянський військовик, кавалер ордена Червоної Зірки.
- Суббота Микола Іванович — радянський військовик, кавалер ордена Червоної Зірки.
- Черевко Лариса Петрівна — депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання.
- Янчук Володимир Степанович — сержант Збройних сил України, снайпер 93-ї окремої механізованої бригади, кавалер ордена «За мужність».
Галерея
ред.-
Духівська церква -
Парк Перемоги -
Братська могила радянських воїнів у парку Перемоги -
Південноміське поштове відділення № 1
.jpg)
.jpg)
_(2).jpg)
_05.2019_(01).jpg)
Примітки
ред.- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 124)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мера міста у Харківській області затримали за державну зраду. 28.02.2022, 14:31
- ↑ Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
Джерела
ред.- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]
- www.maplandia.com
- Книга 1911 року про селище
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |