Півніцька астрономічна обсерваторія

Півніцька астрономічна обсерваторія
	53°05′43″ пн. ш. 18°33′46″ сх. д. / 53.09525° пн. ш. 18.56275° сх. д.
Країна	Республіка Польща
Розташування	Торунь
Організація	Університет Миколая Коперника
Код	092
Висота	94 м
Відкрито	1947
Сайт:	ca.umk.pl
	Півніцька астрономічна обсерваторія Півніцька астрономічна обсерваторія (Польща)
	Півніцька астрономічна обсерваторія у Вікісховищі

Півніцька астрономічна обсерваторія — астрономічна обсерваторія, яка була заснована в 1947 році в Півніцькому заповіднику, Польща за 13 км на північ від Торуні. Належить Університету ім. Миколая Коперника в Торуні. На базі обсерваторії проходять практику студенти факультетів математики, фізики і астрономії, а також проводяться наукові дослідження і популяризація астрономії. Також називається «Торунський астрономічний центр».

Історія обсерваторії

Обсерваторія була заснована зусиллями професорів Владислава Дзевульского і Вільгельміни Івановської з університету Торуні (майбутнього Університету ім. Миколая Коперника). Будівництво почалося восени 1947 року під керівництвом Конрада Куча-Кучинського^[pl].

Інструменти обсерваторії

RT4 — 32-м радіотелескоп, 1994 рік — найбільший радіотелескоп у Центральній Європі
RT3 — 15-м радіотелескоп, 1979 рік
23-м радіоінтерферометр для спостережень радіовипромінення Сонця на частоті 127 МГц (1958 рік)
200-мм астрограф Дрейпера (створений у 1891 році, переданий в 1947 році з Гарвардського коледжу)
250-мм рефлектор (у 1951 році привезений зі Швеції, в 1958 році початок спостережень, в 1989 році в купол даного інструменту поставлено Ц-600)
35/30-см камера Шмідта (в 1951 році привезена зі Швеції, в 1953 році початок спостережень)
90-см Шмідт-Кассегрен, Цейсс (як Кассегрен він працює з параметрами: D=90 см, F=1350 cm, а як камера Шмідта працює з параметрами D=60 см, F=180 cm), 1962 рік
Цейсс-600, Кассегрен (D = 60 см, F = 7.5 м), 1989 рік
Проект SAVS — пошук змінних з об'єктивом (F=135 мм, F/2.8) з ПЗЗ-камерою ST-7 на телескопі Meade LX 200 (10").

Напрямки досліджень

Оптичні спостереження (змінні зорі)
Спектральні спостереження
Радіоспостереження (пульсари, фонові спостереження, Сонце, активні ділянки радіогалактик, квазарів, спостережна космологія, пошук екзопланет)
Розробка техніки для радіоспостережень

Основні досягнення

З 1981 року беруть участь у роботі глобальної РНДБ-мережі в VLBI (інтерферометрія з наддовгою базою).
Завдяки участі у спільних спостереженнях з обсерваторією Рожен і Єнською обсерваторією^[ru] транзитів екзопланети WASP-3b було відкрито ще одну екзопланету (WASP-3c) за виявленими відхиленнями розрахованих термінів транзиту.
У 1986 році словацький астроном Мілан Антал^[ru] відкрив 8 астероїдів у Півніцькій астрономічної обсерваторії.
З 2003 року Торунський астрономічний центр впроваджує унікальний проект сканування неба на частоті 30 ГГц як частину програми FARADAY Європейського Союзу.

Відомі співробітники

Владислав Дзевульський (1878—1962) — польський астроном, професор, викладач Вільнюського університету, співзасновник Університету Миколая Коперника в Торуні та Астрономічної обсерваторія в Півніце.
Вільгельміна Івановська (1905—1999) — польський астроном і радіоастроном, професор університету Миколая Коперника.
Алекс Вольщан (нар. 1946) — професор, відкрив перші три екзопланети в 1991 році на радіотелескопі Аресібо. У 1992 році нагороджений Фондом польської науки за відкриття першої позасонячної планетної системи. Відзначається багатьма науковими установами та спеціалізованими журналами, зокрема, журналом «Nature», як автор одного з 15 фундаментальних відкриттів у галузі фізики, опублікованих у ньому. Також є професором Університету штату Пенсильванія.
Анджей Вожчик — астроном, професор Університету Миколи Коперника, президент Наукового товариства в Торуні^[pl].
Кшиштоф Ґождевський — першовідкривач декількох екзопланет
Анеля Дзевульська-Лосьова^[pl]