Підводні гори Тузо Вільсона
51°24′ пн. ш. 130°54′ зх. д. / 51.400° пн. ш. 130.900° зх. д.
Підводні гори Тузо Вільсона (англ. Tuzo Wilson Seamounts), також відомі як кнолли Тузо Вільсона[a] (англ. Tuzo Wilson Knolls) — два молоді активні[1] підводні вулкани, розташовані у північно-східній частині Тихого океану, біля узбережжя Британської Колумбії, на південь від архіпелагу Хайда-Гваї та за 200 км на північний захід від острова Ванкувер. Є частиною Кадьяцьких підводних гір. Гори Тузо Вільсона підіймаються на 500-700 м над дном океану, а їхні вершини розташовані на глибині приблизно 1410 м нижче рівня моря[2]. Вони отримали назву на честь канадського геолога Джона Тузо Вільсона[3].
Геологія
ред.Підводні гори Тузо Вільсона вкриті гаваїтами[en] й оточені численними бічними кратерами. Загальний об'єм вулканічного масиву складає близько 12 км³[2].
Лава, що вивергається підводними горами Тузо Вільсона, складається з базальту, сірувато-чорної або темно-коричневої екструзивної мафічної вулканічної породи з низьким вмістом діоксиду кремнію, яка зазвичай має дрібнозернисту структуру через швидке застигання лави. На підводних горах можна знайти склоподібну подушкову лаву, яка зазвичай утворюється, коли базальтова лава витікає з підводного вулкану. В'язка лава набуває твердої кірки при контакті з водою. З тим, як більше лави витікає з вулканічного жерла, ця кірка тріскається, і з під неї сочаться додаткові великі краплі або "подушки" лави.
Походження підводних гір Тузо Вільсона не позбавлене суперечок. Деякі геологи припускають, що ці підводні гори пов'язані з гарячою точкою, оскільки лава, що вкриває гори, — це молоді склоподібні подушкові базальти, характерні для вулканів, пов'язаних з гарячими точками[3][4]. Інші геологи вважають, що причиною вулканізму є рифтогенез, оскільки підводні гори Тузо Вільсона розташовані поблизу серединно-океанічного хребта Дослідника[en][1]. Жодна теорія не є абсолютною. Частково суперечки викликані невизначеним походженням ланцюга Кадьяцьких підводних гір. Між молодими й активними підводними горами підводної гори Боуї та Тузо Вільсона, які утворилися в плейстоцені та на початку голоцену відповідно, та які вивергають лужні базальти подібного складу, є розрив довжиною 360 км. Якби за активність обох підводних гір відповідав мантійний плюм, тоді, ймовірно, були б докази лужної вулканічної активності в області між цими підводними горами[1].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Кнолл — підводний пагорб округлої форми, висота якого не перевищує 1000 м від підніжжя. Підводні вулкани, які мають висоту понад 1000 м, вважаються справжніми горами.
- ↑ а б в A near-ridge origin for seamounts at the southern terminus of the Pratt-Welker Seamount Chain, northeast Pacific Ocean Retrieved on 2008-03-07
- ↑ а б Allan, James F.; Chase, Richard L.; Cousens, Brian; Michael, Peter J.; Gorton, Micheal P.; Scott, Steven D. (1993). The Tuzo Wilson Volcanic Field, NE Pacific: Alkaline volcanism at a complex, diffuse, transform-trench-ridge triple junction. Journal of Geophysical Research: Solid Earth. 98 (B12): 22367—22387. Bibcode:1993JGR....9822367A. doi:10.1029/93JB01818.
- ↑ а б J. Tuzo Wilson Knolls: Canadian hotspot Retrieved on 2007-08-13
- ↑ Origin of Igneous Rocks: The Isotopic Evidence Retrieved on 2008-03-08