Пінхас Мінковський
Пінхас Мінковський (їд. פנחס מינקאווסקי; 5 квітня 1859 — 18 січня 1924) — співак, хазан і композитор.[2]
| Пінхас Мінковський | |
|---|---|
  | |
| Народився | 5 квітня 1859[1]  Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 18 січня 1924[1] (64 роки) Бостон, США |
| Діяльність | Хазан |
| Знання мов | іврит і їдиш |
Біографія
ред.Мінковський народився в Білій Церкві у квітні 1859 року. Його батько, Мордехай, який був нащадком Йом-Това Ліпмана Геллера, був кантором у Великій синагозі міста, а сам він був співаком у хорі свого батька.[3]
Після вивчення Танаху та Талмуду під керівництвом різних вчителів, Мінковський продовжив вивчення Талмуду наодинці в бет-мідраші свого рідного містечка. У віці вісімнадцяти років він почав вивчати російську та німецьку мови і досконало опанував ці дві мови. Його першим вчителем вокальної музики був батько, пізніше він навчався у Ніссана Співака, якого він змінив на посаді головного кантора Хоральної синагоги в Кишиневі.[4]
Після цього Міньковський поїхав до Відня, де продовжив навчання під керівництвом Роберта Фукса, у якого отримав диплом співака. Згодом був кантором у Херсоні та Львові. У 1881 році він став кантором в Одесі (у великій синагозі), але незабаром виїхав до Нью-Йорка, щоб працювати в синагозі Кагал Адат Джешурун.[5][6] У 1892 році його покликали назад до Одеси, де він тридцять років служив кантором Бродерської синагоги до її закриття більшовиками в 1922 році.[7][8]
Він повернувся до Сполучених Штатів у серпні 1923 року і помер там наступного року у віці 65 років.[9] Понад 1000 людей відвідали його панахиду в Нижньому Іст-Сайді Нью-Йорка, яка включала виступи Йозефа Розенблатта та інших відомих канторів.[10]
Часткова бібліографія
ред.- Shirei ʻam [Folk Music]. Ha-hiloaḥ (івр.). Berlin. 5: 10—20, 105—114, 205—216. 1899.
- Die Entwicklung der synagogalen Liturgie bis nach der Reformation des 19. Jahrhunderts [The Development of Synagogue Liturgy until after the Reformation of the Nineteenth Century] (нім.). Odessa: Lewinsohn. 1902.
- Moderne Liturgie in underzere Sinagogn in Rusland [Modern Liturgy in Our Synagogues in Russia] (їдиш). Odessa: Ḥ. N. Bialik. 1910.
- Ein Vortrag von Oberkantor P. Minkowsky. Gehalten in dem Brody'er Tempel zu Odessa am Samstag, den 20 November 1910 zur Feier des 40-jährigen Jubiläums des Chordirigenten und Componisten Dawid Nowakowski (нім.). Odessa: Ḥ. N. Bialik & S. Buryschkin. 1911.
Примітки
ред.- ↑ а б в קרסל ג. לכסיקון הספרות העברית — ספרית פועלים, 1965. — Т. 2.
- ↑ Matis, Benjamin (2016). An Annotated Translation of Pinchas Szerman's Poilishe Khazones In Fargangenheit Un Tzukunft, 1924. Scripta Judaica Cracoviensia. 14: 107. doi:10.4467/20843925sj.16.007.5666.
- ↑ Edelman, Marsha Bryan (2003). Discovering Jewish Music. Philadelphia: Jewish Publication Society. с. 66—67. ISBN 9780827610279.
- ↑ Ne'eman, Joshua Leib. Minkowski, Pinchas.
- ↑ Fuks, Khayim Leyb (1 листопада 2017). Pinkhes Minkovski. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Moisan, Luc (19 серпня 2016). From Odessa to the Lower East Side and Back Again – The Story of Cantor Pinhas Minkowsky. Museum at Eldridge Street. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Pinhas Minkowski: Russian cantor & composer, 1859–1924. Jewish Music Research Centre. Hebrew University of Jerusalem. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Odessa Mama: Jewish Soundscapes of Odessa (PDF). Da'at Hamakom & Jewish Music Research Centre. 2018. с. 6, 13—14. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Cohen, Judah M. (2017). Embodying Musical Heritage in a New-Old Profession: American Jewish Cantorial Schools, 1904–1939. Journal of the Society for American Music. 11 (1): 42—44. doi:10.1017/S1752196316000511. S2CID 193720678.
- ↑ Shandler, Jeffrey (2008). A Tale of Two Cantors: Pinhas Minkowski and Yosele Rosenblatt (PDF). Academic Angles. Museum at Eldridge Street: 24—28. Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2018. Процитовано 7 червня 2023.