Пітер Маркузе
Пітер Маркузе (нім. Peter Marcuse; 13 листопада 1928 — 4 березня 2022) — американський юрист німецького походження та професор міського планування[4].
Пітер Маркузе | |
---|---|
Народився | 13 листопада 1928 Берлін, Вільна держава Пруссія |
Помер | 4 березня 2022[1] (93 роки) Санта-Барбара, Каліфорнія, США[1] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | викладач університету, письменник, містобудівник, адвокат, правник, дослідник |
Галузь | право[2] і урбанізм[2] |
Alma mater | Єльська школа права і Університет Каліфорнії (Берклі) |
Знання мов | німецька і англійська |
Заклад | Колумбійський університет[3] і Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі |
Батько | Герберт Маркузе |
Мати | Софі Вертхаймd |
Діти (2 ) | Гарольд Маркузеd і Ірен Маркузеd |
Сайт | marcuse.org/peter/ |
Молодість і освіта
ред.Маркузе був старшим сином Софі Вертхайм та філософа і критичного теоретика Герберта Маркузе. Він народився в Берліні, покинув Німеччину незабаром після приходу Гітлера до влади та іммігрував до США в 1934 році.
У 1952 році Маркузе отримав ступінь доктора права в Єльській школі права. У 1963 році здобув ступінь магістра в Колумбійському університеті з публічного права та державного управління, а в 1968 році в Єльському університеті з міських досліджень. У 1972 році захистив докторську дисертацію в Каліфорнійському університеті в Берклі з міського та регіонального планування, захистивши дисертацію про правові та фінансові наслідки володіння будинком для сімей з низьким рівнем доходу.
Кар'єра
ред.Маркузе розпочав свою кар'єру юриста в Нью-Гейвені та Вотербері, штат Коннектикут, де обіймав посаду лідера більшості ради олдерменів з 1959 по 1963 рік. У липні 1964 року брав участь у «Літі свободи»[en] в Міссісіпі, опублікувавши серію статей про свій досвід там[5]. Він був членом комісії з планування міста Вотербері з 1964 по 1968 рік.
Маркузе був професором міського планування в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі з 1972 по 1975 рік, потім у Колумбійському університеті з 1975 по 2003 рік. Він багато писав про джентрифікацію, різні форми гетто, право на місто та рух «Окупай»[6][7].
Особисте життя
ред.Маркузе був одружений із Френсіс Бесслер. Вони мали трох дітей: романістку Ірен Маркузе, професора історії Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі Гарольда Маркузе та Ендрю Маркузе. Помер 4 березня 2022 року у віці 93 років[8].
Праці
ред.- Missing Marx: A Personal and Political Journal of a Year in East Germany, 1989-1990. Monthly Review Press. 1991. ISBN 0853458278.
- Of States and Cities: The Partitioning of Urban Space. Oxford University Press. 2002. ISBN 019829719X.
- with James Connolly, Johannes Novy, Ingrid Olivo, Cuz Potter, Justin Steil, Searching for the Just City: Debates in Urban Theory and Practice. Routledge 2009. ISBN 978-0415687614
- with Neil Brenner and Margit Mayer, Cities for People Not for Profit: Critical Urban Theory and the Right to the City. Taylor and Francis. 2011.Taylor and Francis. 2011.
- Madden, David; Marcuse, Peter (2016). In Defense of Housing: The Politics of Crisis. Verso Books. ISBN 9781784783549.
Переклади українською
ред.- (у співавторстві з Девідом Мадденом). Житлове – це політичне // Спільне, 30.01.2019
Примітки
ред.- ↑ а б в https://www.arch.columbia.edu/in-memoriam-peter-marcuse
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://www.tacticalmediafiles.net/persons/515/Peter-Marcuse
- ↑ Herbert Marcuse. Columbia Graduate School of Architecture, Planning and Preservation. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Freedom Summer article series (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
- ↑ Occupy Movement Targets Home Evictions in U.S. Day of Action - Businessweek. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 29 січня 2013. Retrieved January 29, 2013
- ↑ Gitlin, Todd (16 листопада 2011). Liberty Park can be anywhere. Salon.com. Процитовано 7 квітня 2017.
- ↑ In Memoriam Peter Marcuse. Columbia GSAPP. Процитовано 9 березня 2022.