Річард Райт (музикант)

(Перенаправлено з Райт Річард Вілльям)

Рі́чард Ві́лльям «Рік» Райт (англ. Richard William "Rick" Wright; 28 липня 1943 — 15 вересня 2008, Лондон) — англійський клавішник, продюсер, композитор, відомий як учасник гурту Pink Floyd[6].

Річард Райт
Richard Wright
Зображення
Зображення
Річард Райт
Основна інформація
Повне ім'яРічард Вілльям Райт
Дата народження28 липня 1943(1943-07-28)
Місце народженняГетч Енд, Міддлсекс
Дата смерті15 вересня 2008(2008-09-15) (65 років)
Місце смертіЛондон, Лондон[d], Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертізлоякісна пухлина Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності19642008
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Національністьанглієць
Професіямузикант, автор пісень
ОсвітаУніверситет Вестмінстера[1] і Haberdashers' Aske's Boys' Schoold[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосбаритон Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментиклавішні, орган, фортепіано, синтезатор, тромбон, гітара, саксофон, вібрафон, скрипка, клавесин, віолончель, меллотрон
Жанрпсиходелічний рок,
прогресивний рок,
експериментальний рок
ПсевдонімиРік Райт
КолективиPink Floyd
ЧленствоPink Floyd (2008) і Sigma 6d[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблCapitol Records, Columbia Records, EMI, Harvest
У шлюбі зJuliette Galed[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиGala Wrightd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
rickwright.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Помер 15 вересня 2008 року, в 65-річном віці, слідом за колишнім учасником гурту Сідом Барреттом (†7 липня 2006 року).

Біографія

ред.

Ранні роки

ред.

Річард Вільям Райт народився в родині біохіміка (працював в компанії Unigade Diaries) 28 липня 1943 року. Дитинство провів у Хетч-енді, північному передмісті Лондона, а початкову освіту здобув в Haberdashers' Aske's School. У чотири роки він почав грати на фортепіано; пізніше — опанував гітару, трубу та тромбон.

1962 року Райт вступив до Політехнічного інституту на Риджент-стріт на архітектурний факультет. Тут він познайомився з Роджером Вотерсом і Ніком Мейсоном, а незабаром увійшов до їхнього гурту, який змінював назви: Sigma 6, The Abdabs, The Megadeths. В них час від часу з'являлася і його майбутня дружина Джульєт Гейл. Як згадував гітарист Клайв Меткалф, «чарівна Джульєт була в центрі уваги, але... Рік був дуже сором'язливий та майже не розмовляв»[7].

Незабаром, втративши інтерес до архітектури, Райт покинув Лондонський Політехнічний та перейшов до Лондонського королівського музичного коледжу. Тоді він вже писав пісні, мало того, одну з них, «You 're the Reason Why», запропонував ліверпульському поп-гурту Adam, Mike & Tim, який випустив її синглом.

Роки з Pink Floyd

ред.

Позиція Райта у Пінк Флойд була досить невизначеною з початку, оскільки він не вибрав остаточного інструмента, граючи на фортепіано, якщо воно було в пабі, а якщо ні, то на ритм-гітарі або тромбоні[8]. Він переїхав разом з Вотерсом та Мейсоном до будинку в Стенгоуп Гарденс, Гайґейт, де вони почали перші серйозні репетиції з метою стати професійним музичним гуртом. Попри те, що Мейсон та Вотерс були здібними студентами, Райт мало цікавився архітектурою та після року навчання перевівся до Лондонського музичного коледжу[9]. Він на рік призупинив навчання та поїхав подорожувати до Греції. Їхній орендодавець, Майк Леонард, придбав електричний орган Farfisa і ненадовго замінив Райта в групі[10]. Проте цей орган став основним інструментом Райта[11].

Через свого друга, Райт домовився про сесію звукозапису в студії Вест-Гемпстеда, напередодні Різдва 1964 року[12]. Гітарісти Боб Клоуз та Сід Баррет приєдналися до гурту, який отримав назву Pink Floyd.

На середину 1965 р. Pink Floyd мали стабільний склад групи: Баррет, Вотерс, Мейсон та Райт. І після частих виступів того року вони стали завсідниками лондонського андерграунду. У той час Баррет домінував у гурті, пишучи матеріал для пісень, виконуючи головні вокальні партії та граючи партію ведучої гітари. Райт грав роль підтримки, виконуючи партії клавішних та бек-вокалу, зрідка співаючи соло, писав власний матеріал. Як найбільш кваліфікований музикант в гурті, Райт був відповідальним за налаштування гітар, тому часто налаштовував бас-гітару Вотерса на концертах. Пізніше він отримав Строботюнер, для тихого підлаштування гітар в перервах між піснями. До того як гурт став відомий, Райт також був відповідальним за розвантаження приладдя в кінці виступів.

Сольний період

ред.

Останні роки

ред.

Спадок

ред.

Компіляції

ред.

Інструменти

ред.

Вплив на музичну і поп культуру

ред.

Дискографія

ред.

Сингли з Pink Floyd

ред.

Альбоми з Pink Floyd

ред.

Записи живих виступів з Pink Floyd

ред.

Компіляції з Pink Floyd (за його участі)

ред.

Соло альбоми

ред.

Альбом із Zee

ред.

Альбоми з Девідом Ґілмором

ред.

Грає у двох композиціях: «Breakthrough» (клавішні / вокал) і «Comfortably Numb»Бобом Ґелдофом (англ. Bob Geldof) (клавішні)

Грає у двох композиціях: «On an Island» (орган) і «The Blue» (клавішні / вокал)

Альбом із Сідом Барреттом

ред.

Грав клавішні партії і був співпродюсером другого альбому Барретта.

Примітки

ред.
  1. а б Freebase — 2007.
  2. Mabbett A. Pink Floyd: The Music and the Mystery / C. CharlesworthOmnibus Press, 2010. — 168 p.
  3. Miles B., Mabbett A. Pink Floyd: A Visual Documentary / C. CharlesworthOmnibus Press, 1994. — 160 p. — ISBN 978-0-7119-4109-0
  4. Richard Wright: Keyboard player with Pink Floyd — 2008.
  5. My Aston Martin: Gala Wright’s Echoes of the Past
  6. Erlewine, Stephen. Biography. Allmusic. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 16 вересня 2008.
  7. MOJO, декабрь 2008. The Dream Is Over… Mark Blake. pp 76-80
  8. Mason, Nick (2004). Dodd, Philip (ред.). Inside out: a personal history of Pink Floyd (вид. 1. publ). London: Weidenfeld & Nicolson Illustrated. ISBN 978-0-297-84387-0.
  9. Mason, Nick (2004). Dodd, Philip (ред.). Inside out: a personal history of Pink Floyd (вид. 1. publ). London: Weidenfeld & Nicolson Illustrated. с. 18. ISBN 978-0-297-84387-0.
  10. Povey, Glenn (2007). Echoes : The Complete History of Pink Floyd. 3C Publishing. с. 14, 28. ISBN 978-0-9554624-1-2.
  11. Mason, Nick (2004). Dodd, Philip (ред.). Inside out: a personal history of Pink Floyd (вид. 1. publ). London: Weidenfeld & Nicolson Illustrated. с. 20. ISBN 978-0-297-84387-0.
  12. Mason, Nick (2004). Dodd, Philip (ред.). Inside out: a personal history of Pink Floyd (вид. 1. publ). London: Weidenfeld & Nicolson Illustrated. с. 26. ISBN 978-0-297-84387-0.
  13. Позиції чартів. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 21 липня 2012.

Посилання

ред.