Раковець (Коломийський район)

село Раковець
	Церква святого Дмитрія (1858 р.) у РаковціЦерква святого Дмитрія (1858 р.) у Раковці
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Коломийський район
Тер. громада	Городенківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA26080030220072569
Основні дані
Засноване	1440
Перша згадка	1440 (585 років)
Населення	823
Площа	14,211 км²
Густота населення	57,91 осіб/км²
Поштовий індекс	78114
Телефонний код	+380 03430
Географічні дані
Географічні координати	48°48′11″ пн. ш. 25°18′04″ сх. д.H G O
Водойми	Дністер, Семенівка
Місцева влада
Адреса ради	78103, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Городенка, вул. Шевченка Тараса, буд. 77
Карта
	Раковець
	Раковець
Мапа
	Раковець у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Раковець.

Ракове́ць — село в Україні, у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області, розташоване на правому березі р. Дністер, за 25 км від центру громади і залізничної станції Городенка. Населення — 823 особи. До 2020 адміністративний центр Раковецької сільської ради. Сільраді також було підпорядковане село Семенівка.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.^[1]

Географія

Селом протікає річка Семенівка.

Історія

Відоме за матеріалами ґродських і земських книг з 1440 року^[2]. Знане завдяки руїнам феодального Раковецького замку XVII ст. У 1676 році ним оволоділи турки.

Під час окупації гітлерівці замордували 12 селян Раківця, 54 — вигнали на каторгу до Третього Райху.

Пам'ятки

Замок (1660 р.)

Залишки замку (1660 р.)

Замок у селі Раковець розташований на природній скельній терасі, що стрімко обривається до правого берега річки Дністер на південній околиці села. Будівництво замку розпочалося в 40 роках XVII століття, було завершене в 1660 році. Замок, розміром 60 на 40 метрів, мав три оборонні вежі та житлові приміщення в західній частині.

Церква Святого Димитрія Великомученика (1858 р.)

У селі, в мальовничій долині неподалік річки Дністер, стоїть мурована церква Святого Дмитрія Великомученика. Споруджена в 1858 році. Біля головного входу на подвір'я храму височить дзвіниця на три яруси.

Каплиця-костел (1835 р.)

На старому цвинтарі в центрі села стоїть каплиця-костел. Споруджена в 1835 році. Над входом у каплицю збереглася плита з надписом: «Текля зі Скарбків Боровських Дверніцька присвячує той пам'ятник для чоловіка Міхала Дверніцького і брата його Александра Дверніцького дня 29 місяця листопада 1835 року». (Tekla ż Skarbków Borowskich Dwernicka poswięca te Pamiątkę dla Męza Michała Dwernickiego i brata Jego Alexandra Dwernickiego gnia 29 Miesćąca Listopada 1835 Roku.)

Економіка

На території села провадиться ставкове рибне господарство^[3].

4 липня 2015 року у селі відбулося офіційне відкриття пристані для плотів, байдарок і катерів, які курсують по Дністру. Його засновники планують відкрити ще кілька подібних в інших місцях на Дністрі. Сподіваються, що це сприятиме розвитку туризму в районі.^[4]

Відомі люди

Народились

Борковський Іван — український і чехословацький археолог^[5]
Остап Левицький — український педагог, письменник, перекладач, громадсько-культурний діяч (літературний псевдонім — Остап Ковбасюк).

Пов'язані

Парохом села був отець Євстахій Шухевич — батько Осипа Шухевича, дід Володимира Шухевича, прапрадід головнокомандувача УПА Романа Шухевича.^[6]
Дорош Юліан-Юрій Омелянович — український фотограф-художник, піонер української кінематографії в Галичині, етнограф, краєзнавець, член Українського фотографічного товариства^[7].

Цікаві факти

На околицях Раківця виявлено 2 пізньопалеолітичні стоянки, знайдено золоті монети Олександра Македонського та поселення давньоруських часів.
у селі знімали перший західноукраїнський повнометражний фільм — До добра і краси.

Примітки

↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 листопада 2021.
↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.83, № 830
↑ На Городенківщині виник скандал навколо озера у Раковці
↑ На Дністрі відкрився перший річковий порт «Раковець». http://galka.if.ua/. Ґалка. 5 липня 2015. Процитовано 10 грудня 2018.
↑ Іван ДРАБЧУК. Ще раз про походження Івана Борковського. — «Галичина», 29 серпня 2017 року.
↑ Никола Андрусяк. // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник.— Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972.- 944 с., іл. с. 52
↑ Майстер світла і тіні, — «Галичина», 05 вересня 2017 року.

Джерела

Rakowiec (3), wś, pow. horodeński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 515. (пол.) — S. 515—516. (пол.)

Посилання

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 листопада 2021.

[2] Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.83, № 830

[3] На Городенківщині виник скандал навколо озера у Раковці

[4] На Дністрі відкрився перший річковий порт «Раковець». http://galka.if.ua/. Ґалка. 5 липня 2015. Процитовано 10 грудня 2018.

[5] Іван ДРАБЧУК. Ще раз про походження Івана Борковського. — «Галичина», 29 серпня 2017 року.

[6] Никола Андрусяк. // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник.— Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто: НТШ, Український архів, 1972.- 944 с., іл. с. 52

[7] Майстер світла і тіні, — «Галичина», 05 вересня 2017 року.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]