Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 76/70
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/76/70 «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» була схвалена 9 грудня 2021 року на 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Резолюція містить важливу підтримку Кримської платформи, закликає РФ припинити перекидання на півострів зброї та військових, припинити порушення свободи мореплавства в Чорному та Азовському морях.
Дата | 9 грудня 2021 |
---|---|
Засідання | 76-та сесія[en][1] |
Код | A/RES/76/70 (Документ) |
Предмет | Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів |
Результат голосування |
|
Результат | Ухвалена[2] |
У відкритому голосуванні 64 країни-члени ООН висловилися «за», 20 — «проти», а 93 утримались.
Ініціатори
ред.Проєкт резолюції A/76/L.22 & Add.1 від 2 грудня 2020 подали Австралія, Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Німеччина, Грузія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Маршаллові Острови, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Молдова, Румунія, Північна Македонія, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Швеція та Естонія[3].
Зміст
ред.У посиленій резолюції зазначається, що Росія намагається встановити свою юрисдикцію над колишніми ядерними об'єктами та матеріалами у Криму, а також над об'єктами, за які, згідно з угодою з МАГАТЕ відповідає Україна. МАГАТЕ, у свою чергу, не визнає юрисдикцію РФ над ядерними об'єктами в Криму.
Генасамбалея ООН також закликала негайно припинити переміщення на територію Криму різних категорій озброєнь: танків, ракет, гелікоптерів, а також бойових літаків, які здатні нести ядерну зброю. В документі зазначається, що Росія розширює місця базування Чорноморського флоту, а також надала Національній гвардії здійснювати блокування територій та акваторій, що може бути використане для додаткового втручання у свободу мореплавства та захоплення нафтових платформ у Чорному морі[4].
Голосування
ред.Проєкт резолюції A/76/L.22, який запропонували 2 грудня 2021 року 40 держав-членів ООН, а 9 грудня до співавторства долучилися ще 4 держави (напівжирним шрифтом), ухвалили 9 грудня на 48 пленарному засіданні 76-ї сесії Генеральної Асамблеї[en] кваліфікованою більшістю присутніх як A/RES/76/70:[2]
Значення і реакція
ред.Глава МЗС Дмитро Кулеба: «Документ консолідує міжнародну підтримку Кримської платформи та її цілей, протидіє наростаючій мілітаризації Криму, надсилає сигнал стримування на тлі нарощування військової присутності РФ вздовж нашого кордону і в Криму»[5].
Спікер МЗС Росії Марія Захарова назвала ухвалення Генеральною асамблеєю ООН посиленої резолюції проти мілітаризації Криму спробою «втягнути Генасамблею в антиросійську кампанію Києва та його західних кураторів». На її думку, ця резолюція ухвалена на «безпідставних звинуваченнях Росії щодо дестабілізації ситуації навколо Криму»[6].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Resolutions of the 76th Session (англ.). Організація Об'єднаних Націй. Процитовано 16 червня 2024.
- ↑ а б Problem of the militarization of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol, Ukraine, as well as parts of the Black Sea and the Sea of Azov : resolution / adopted by the General Assembly (англ.). Цифрова бібліотека ООН. Процитовано 21 червня 2024.
- ↑ https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N21/365/09/pdf/N2136509.pdf?OpenElement
- ↑ Генасамблея ООН затвердила оновлену резолюцію щодо мілітаризації Криму. Голос Америки. 9 грудень, 2021. Процитовано 12.01.2022.
- ↑ Генасамблея ООН схвалила посилену резолюцію щодо мілітаризації Криму Росією. ЄП. 09.12.2021. Процитовано 12.01.2022.
- ↑ У МЗС Росії відреагували на посилену резолюцію Генасамблеї ООН проти мілітаризації Криму. Крим.Реалії. 15.12.2021. Процитовано 12.01.2022.