Рейнський монетний союз
Рейнський монетний союз (нім. Rheinischer Münzverein) — монетний союз, укладений рейнськими курфюрстами: архієпископом Майнца Адольфом I, архієпископом Кельна Фрідріхом III, архієпископом Тріра Куно і пфальцграфом Рупрехтом I з метою одноманітності та гарантії чеканки. Спілку укладено 8 червня 1386. В 1419 до союзу приєднався Юліх, а в 1420 — Кельн. Спочатку Рейнський монетний союз карбував лише золотий рейнський гульден, а пізніше також додався срібний білий пфеніг. Невдовзі рейнський гульден був прийнятий як торгова монета по всій Священній Римській імперії та використовувався як облікова монета в контрактах і документах до XVII століття.
| Рейнський монетний союз | |||
|---|---|---|---|
|
нім. Rheinischer Münzverein | |||
| |||
| Територія обігу | |||
| Емітент | Рейнський монетний союз:
| ||
| Історія | |||
| Дата | 1386 | ||
.svg){kind=small}
На гульденах, що карбувалися членами спілки, зображалися герби всіх членів спілки. На аверсі зображувався Іоанн Хреститель, пізніше — апостол Петро або Христос. Гульдени союзу використовувалися в обігу у багатьох німецьких державах[1][2].
Історія
ред.Курфюрсти Кельна, Тріра та Пфальца вперше отримали право карбувати золоту монету (нім. Goldmünzprivileg) від імператора Карл IV (1346—1378), у винагороду за підтримку на виборах. Трір отримав привілей 25 листопада 1346 року, Кельн — 26 листопада 1346 року. Пізніше аналогічний привілей отримав Майнц — 22 січня 1354 року[3]. В подальшому в 1556 році ці права були підтверджені імператорською Золотою буллою. Не пізніше 1354 року ці курфюрства почали карбувати власні золоті монети — гульдени, які стали прообразом рейнського гульдена, спільної монети Рейнського монетного союза. По своїй вазі та пробі золота і загальному вигляду ці гульдени були дуже подібні до флорентійського флорина, стандартної європейської золотої монети.
Вже у 1372 році архієпископи Тріра та Кельна створили монетний союз для стандартизації карбування і гарантії якості своїх монет[4][5]. Союз карбував золоті гульдени із зображенням святого Петра на аверсі, а також срібні монети (білі пфенінги).
8 червня 1386 року вже четверо рейнських курфюрстів — Куно Трірський, Фрідріх III Кельнський, Адольф Майнцський і Рупрехт I Пфальцський заснували перший Рейнський монетний союз (нім. rheinische Münzverein), за зразком якого аж до першої половини XVI століття створювались наступні об'єднання[6][7]. Територія Рейнського монетного союзу простягалася вздовж Рейна від Нойса на півночі до Вормса на півдні, та на захід від Рейна по річці Мозель до Кохема і на схід по річці Майн до Хехста (сучасний західне передмістя Франкфурта)[7].
Головною монетою Рейнського союзу став золотий рейнський гульден — з кельнської марки (233,856 г. золота чистотою в 23½ карата) карбували 66 золотих монет 979 проби і вагою в 3,543 грам. Відповідно, кожна монета містила біля 3,469 г. чистого золота.
Вага монет Рейнського монетного союзу залишалася незмінною до 1417 року, але проба була зменшена до 23 каратів (3,396 г. чистого золота), відтак у 1399 році до 22½ каратів (3,322 г.) і у 1409 році до 22 каратів (3,248 г.). У 1419 році з однієї кельнської марки золота в 19 карат карбували вже 67 гульденів, отже кожна монета містила 2,76 г чистого золота[8]. Дизайн монети також змінився, типову для флорентійських флоринів лілію замінив трилисник, що містив посередині герб монетного двору, що викарбував монету, та герби трьох інших монетних дворів асоціації на листях. В 1419 році зображення св. Іоана було замінено на св. Петра, якого, в свою чергу, пізніше змінило зображення Христоса.
В результаті масштабного карбування, золоті рейнські гульдени Рейнського монетного союзу набули в XIV—XV століттях великого значення і стали основною валютою Рейнської області та дуже популярною монетою в усій Німеччині. Через нестачу золота наприкінці XV та XVI сторіччя виник дефіцит гульденів, і їх навіть карбували зі зменшеним майже вдвічі вмістом золота.
Примітки
ред.- ↑ СН, 1993, с. 283-284, статья «Рейнский монетный союз».
- ↑ Das Münzen-Lexikon vom BAYERISCHEN MÜNZKONTOR «Rheinischer Gulden - Eine Goldmünze der Rheinischen Kurfürsten». сайт muenzwissen.com. Архів оригіналу за 17 лютого 2013.
- ↑ Arthur Suhle: Deutsche Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. S. 167.
- ↑ Arthur Suhle: Deutsche Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. S. 174.
- ↑ Heinz Fengler, Gerhard Gierow, Willy Unger: Transpress Lexikon Numismatik. Berlin 1976, S. 316.
- ↑ Heinz Fengler, Gerhard Gierow, Willy Unger: Transpress Lexikon Numismatik. Berlin 1976, S. 408.
- ↑ а б Arthur Suhle: Die Groschen- und Goldmünzenprägung im 14.und 15. Jahrhundert. In: Deutsche Münz- und Geldgeschichte von den Anfängen bis zum 15. Jahrhundert. Berlin 1974, S. 175 f.
- ↑ page 19, Rhenish florin https://www.economics.utoronto.ca/munro5/MONEYLEC.pdf
Література
ред.- Словарь нумизмата / [Авторы: Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В.] / Пер. с нем. М. Г. Арсеньевой / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — ISBN 5-256-00317-8.
- Cuhaj, George S., ред. (2009). Standard Catalog of World Gold Coins 1601–Present (вид. 6). Krause. ISBN 978-1-4402-0424-1.
- Grierson, Philip (1991). The Coins of Medieval Europe (англ.). Seaby. ISBN 978-1-85264-058-3.
- Porteous, John (1969). Coins in History (англ.).
- Shaw, William Arthur (1896). The History of Currency, 1252 to 1894: Being an Account of the Gold and Silver Moneys and Monetary Standards of Europe and America, Together with an Examination of the Effects of Currency and Exchange Phenomena on Commercial and National Progress and Well-being (англ.). Putnam.