Релігія в Європі
Релігія в Європі має достатньо великий вплив на сучасне суспільство, мистецтво, культуру, філософію та право. Найбільшою в Європі релігією є християнство.[1] Три країни Південно-Східної Європи мають мусульманські більшості. Давні європейські релігії включали поклоніння багатьом богам (язичництво). Сучасні рухи відродження цих релігій включають в себе неоязичництво, рідновірство, ромува, вікка та інші. До менших релігій належать дхармічні релігії, юдаїзм та деякі східноазійські релігії, які зустрічаються в їхніх найбільших групах у Британії, Франції та Калмикії.
Історія
ред.Про доісторичну релігію неолітичної Європи відомо мало. Релігія бронзової та залізної доби в Європі, як і в інших місцях, була переважно політеїстичною (давньогрецька релігія, слов'янське язичництво, давньоримська релігія, баскська міфологія, фінське язичництво, кельтський політеїзм, германське язичництво тощо).
Римська імперія офіційно прийняла християнство в 380 році н. е. Під час раннього середньовіччя більша частина Європи зазнала християнізації, процес по суті завершився християнізацією Скандинавії у пізньому середньовіччі. Поняття «Європа» та «Західний світ» тісно пов'язане з поняттям «християнство та християнський світ»; багато істориків приписує християнству те, що воно створило єдину європейську ідентичність, тим більше, що християнство на Близькому Сході було маргіналізоване підйомом ісламу з 8 століття, що призвело до хрестових походів, які, хоча й у військовому плані не були успішними, проте це був важливий крок у виникненні релігійної ідентичності Європи. У всі часи традиції народної релігії існували значною мірою незалежно від офіційної конфесії чи догматичної теології.
Розкол християнства XI століття та реформація XVI століття повинні були розірвати християнство у ворожих угрупованнях, а після епохи просвітництва XVIII століття атеїзм та агностицизм поширилися по всій Європі. Орієнталізм XIX століття сприяв певній популярності буддизму, а XX століття принесло посилення синкретизму, що відривали духовність від успадкованих для багатьох європейців традицій. Новітня історія принесла посилення секуляризації та релігійного плюралізму.[2]
Релігійність
ред.Європейські країни зазнали зниження кількості церков та відвідування церкви.[3] Прикладом цієї тенденції є Швеція, коли церква Швеції, що була державною церквою до 2000 року, стверджувала, що її паства складає 82,9 % населення Швеції у 2000 році. Опитування показали, що показник зменшився до 72,9 % до 2008 року[4] та до 57,7 % до 2018 року.[5] Мало того, в опитуванні Євробарометра 2005 року 23 %[6] населення Швеції заявили, що вони не вірять в те, що існує якийсь дух, бог чи певна життєва сила, та в опитуванні Євробарометра 2010 року 34 % сказали те саме.
Опитування Gallup 2008—2009 років
ред.Протягом 2008—2009 років на опитуванні Gallup в декількох країнах поставили запитання «Чи релігія є важливою у вашому житті?». Графа праворуч показує відсоток людей, які відповіли «Так».
Опитування Євробарометр 2012
ред.*Опитування проводилось лише на території ЄС.
Країна | «Атеїст» | «Не віруючий/Агностик» | «Атеїст + Не віруючий/Агностик» |
---|---|---|---|
Мальта | 1 % | 2 % | 3 % |
Румунія | 0 % | 0 % | 0 % |
Кіпр | 0 % | 0 % | 0 % |
Греція | 2 % | 1 % | 3 % |
Польща | 2 % | 3 % | 5 % |
Італія | 2 % | 4 % | 6 % |
Ірландія | 2 % | 5 % | 7 % |
Португалія | 2 % | 5 % | 7 % |
Словаччина | 7 % | 12 % | 19 % |
Іспанія | 10 % | 16 % | 26 % |
Литва | 2 % | 6 % | 8 % |
Люксембург | 6 % | 14 % | 20 % |
Угорщина | 1 % | 21 % | 22 % |
Австралія | 1 % | 10 % | 11 % |
Німеччина | 9 % | 18 % | 27 % |
Латвія | 3 % | 21 % | 24 % |
Велика Британія | 5 % | 27 % | 32 % |
Бельгія | 7 % | 16 % | 23 % |
Болгарія | 1 % | 2 % | 3 % |
Фінляндія | 4 % | 12 % | 16 % |
Словенія | 16 % | 9 % | 25 % |
Данія | 9 % | 16 % | 25 % |
Нідерланди | 8 % | 41 % | 49 % |
Франція | 16 % | 21 % | 37 % |
Естонія | 15 % | 22 % | 37 % |
Швеція | 13 % | 30 % | 43 % |
Чехія | 20 % | 39 % | 59 % |
Європейський Союз | 7 % | 16 % | 23 % |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Europe | Facts, Land, People, & Economy. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 12 грудня 2014. Процитовано 10 жовтня 2019.
- ↑ Кріппенберг, Ганс. Зміна релігійного ландшафту Європи. с. 7—9. ISBN 90-5589-248-3..
{{cite book}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (довідка) - ↑ Is migration making Europe more secular? – Ronan McCrea | Aeon Essays. Aeon (англ.). Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 11 жовтня 2019.
- ↑ Архів. Розвиток Церкви Швеції у 1972–2008 роках (шведською) . Архів оригіналу за 13 серпня 2010.
- ↑ Шведська церква в цифрах (шведською) . Архів оригіналу за 1 листопада 2017.
- ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 24 травня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2011. Процитовано 11 жовтня 2019.