Базове репродукційне число
Хвороба | Механізм передачі | R0 |
---|---|---|
Коронавірусна хвороба 2019 | Повітряно-крапельний | 2,9 (2,4—3,4)[2] |
Кір | Повітряний | 12—18 |
Дифтерія | Через слину | 6—7 |
Натуральна віспа | Повітряно-крапельний | 5—7 |
Поліомієліт | Фекально-оральний | 5—7 |
Краснуха | Повітряно-крапельний | 5—7 |
Епідемічний паротит | Повітряно-крапельний | 4—7 |
ВІЛ/СНІД | Статевий | 2—5 |
Кашлюк | Повітряно-крапельний | 5,5[3] |
ТГРС | Повітряно-крапельний | 2—5[4] |
Грип (штам пандемії 1918 року) |
Повітряно-крапельний | 2—3[5] |
Ебола (спалах 2014 року) |
Через рідини організму | 1,5—2,5[6] |
Базове репродукційне число (R0) — середня кількість осіб, що безпосередньо інфікуються хворим упродовж усього заразного періоду хвороби за умови потрапляння хворого до повністю незараженої популяції.
Користь цього показника полягає у змозі визначити можливість поширення інфекційної хвороби серед популяції. Історичні витоки базового репродукційного числа відносяться до праць Альфреда Лотки, Рональда Росса й інших, але його перше сучасне застосування в епідеміології 1952 року здійснив Джордж Макдональд, який побудував популяційні моделі поширення малярії.
Якщо
- R0 < 1
то інфекція згасне в довгостроковому періоді. Але якщо
- R0 > 1
то інфекція зможе поширитись серед популяції[7].
Загалом, що більшим є значення R0, то складнішим стає контролювання епідемії. Для простих моделей і вакцини зі 100 % ефективністю, пропорція популяції, яку необхідно вакцинувати для запобігання сталому поширенню інфекції розраховується як 1 − 1/R0. На базове репродукційне число впливає низка чинників, як-от тривалість заразності[en] уражених хворобою індивідів, заразливість інфекційного організму, а також кількість сприйнятливих осіб у популяції, з якими є контакт в уражених індивідів.
Взаємозв'язок R0 з швидкістю контактування та заразним періодом
ред.Якщо індивід в заразному періоді хвороби здійснює β контактів за одиницю часу, продукуючи нові інфікування з середнім заразним періодом 1/γ, тоді базове репродукційне число розраховується так:
- R0 = β/γ
В культурі
ред.В кінофільмі-трилері про вигадану медичну катастрофу «Зараза» (2011) розрахунки R0 наводяться для відображення прогресування фатальної вірусної інфекції від окремих випадків до повномасштабної пандемії.
В телесеріалі «Мандрівники» розрахунки R0 використовуються для інформування групи про прогресування вірусної інфекції з різних джерел під час пандемії.
Див. також
ред.Чит. також
ред.- Jones, James Holland. Notes on R0 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2020. Процитовано 6 листопада 2018.
Примітки
ред.- ↑ Unless noted R0 values are from: History and Epidemiology of Global Smallpox Eradication [Архівовано 2016-05-10 у Wayback Machine.] From the training course titled «Smallpox: Disease, Prevention, and Intervention». The CDC and the World Health Organization. Slide 16-17.
- ↑ Billah MA, Miah MM, Khan MN (11 листопада 2020). Reproductive number of coronavirus: A systematic review and meta-analysis based on global level evidence. PLOS ONE. 15 (11): e0242128. Bibcode:2020PLoSO..1542128B. doi:10.1371/journal.pone.0242128. PMC 7657547. PMID 33175914.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Incidence and reproduction numbers of pertussis: estimates from serological and social contact data in five European countries. PLoS Med. 7 (6): e1000291. 2010. doi:10.1371/journal.pmed.1000291. PMC 2889930. PMID 20585374.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Different epidemic curves for severe acute respiratory syndrome reveal similar impacts of control measures. Am. J. Epidemiol. 160 (6): 509—16. doi:10.1093/aje/kwh255. PMID 15353409. Архів оригіналу за 6 жовтня 2007. [Архівовано 2007-10-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Mills CE; Robins JM; Lipsitch M (2004). Transmissibility of 1918 pandemic influenza. Nature. 432 (7019): 904—6. Bibcode:2004Natur.432..904M. doi:10.1038/nature03063. PMID 15602562.
- ↑ Althaus, Christian L. (2014). Estimating the Reproduction Number of Ebola Virus (EBOV) During the 2014 Outbreak in West Africa. PLoS Currents. 6. doi:10.1371/currents.outbreaks.91afb5e0f279e7f29e7056095255b288. PMC 4169395. PMID 25642364.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Slyusar V. On the Issue of Assessing the Effectiveness of Air Defense Based on a Pandemic Model. // EasyChair preprint No. 4173. — September 13, 2020. — 4 p. [1] [Архівовано 20 вересня 2021 у Wayback Machine.]