Республіка (село)

Петропавлівка (до 1918 року Бергталь, Петропавлівка, Бодні, Республіканське, № 1. З 1918 по 2024 рр. село Республіка) — село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України. Розташоване в долині річки Бодні. Відстань до центру громади становить близько 11 км автошляхом Н08. За 19 км від залізничної станції Розівка. Населення 703 особи (2001).

село Петропавлівка
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Маріупольський район
Тер. громада	Нікольська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA14140070180027508
Облікова картка	Республіка
Основні дані
Засноване	1836
Населення	▼ 609 (01.01.2017)
Площа	2.6 км²
Густота населення	234.2 осіб/км²
Поштовий індекс	87021
Телефонний код	+380 6246
Географічні дані
Географічні координати	47°15′4″ пн. ш. 37°11′51″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	104 м
Відстань до обласного центру	126 км
Відстань до районного центру	11,5 км
Найближча залізнична станція	Розівка
Відстань до залізничної станції	19,9 км
Місцева влада
Адреса ради	87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, смт Нікольське, вул. Пушкіна, 94
Сільський голова	Аксьонов Сергій Леонідович
Карта
Петропавлівка
Петропавлівка
Мапа
Республіка у Вікісховищі

Історія

Село засноване в 1836 році переселенцями з Голландії, а в 1874 році сюди приїхали німці-колоністи зі Східної Пруссії.

Радянська окупація встановлена в лютому 1918 року.

Пам'ятник міліціонерам

На фронтах радянсько-німецької війни воювали 32 мешканця, з них 13 загинули, 30 нагороджені орденами і медалями. Уродженцю села М. П. Могильному за мужність, виявлену в бою при звільненні від гітлерівських окупантів міста Шілуте Литовської РСР, посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У Республіці йому, а також воїнам, загиблим при визволенні села від нацистських загарбників, встановлені пам'ятники. Споруджено обеліск на пам'ять про вісімнадцять міліціонерів, вбитих у селі махновцями в 1921 році.

У 1925—1939 роках село входило до складу Люксембурзького німецького національного району Маріупольської округи (з 1932 — Дніпропетровської області, з 1939 — Запорізької області).

Станом на 1970 рік в селі мешкало 652 чоловіка, був 191 двір. У Республіці знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Жданова, за яким було закріплено 6 247 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 5 477 га орних земель. Господарство було багатогалузеве. Були розвинуті рослинництво і тваринництво. За трудові успіхи 21 людина нагороджена орденами і медалями СРСР, у тому числі орденом Леніна — комбайнер А. Я. Гладун.

На той час у селі працювали середня школа, де навчалося 262 учня і працював 21 вчитель, клуб на 150 місць, бібліотека з книжковим фондом 17,2 тисяч примірників, медпункт, дитячі ясла на 70 місць, пошта, ощадкаса, 3 магазини. За 1966—1974 роки тут побудовані 59 індивідуальних будинків, газифіковано 62 квартири.

15 квітня 2024р. Нікольська громада прийняла рішення перейменування населених пунктів, вулиць, провулків Нікольської селищної територіальної громади, яке проводилося відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», розпорядження селищного голови № 29-од від 21.03.2024 року.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 703 особи, з них 75,25 % зазначили рідною мову українську, 24,18 %— російську, 0,14 %— грецьку та білоруську мови.

Постаті

• Яблонський Микола Миколайович (1988—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.