Рись руда[1], рись червона[1], бобкет (Lynx rufus) — вид рисі, ареал якого охоплює крайній південь Канади, майже всю територію США й північну частину Мексики. Руда рись мешкає в різного типу лісах, у болотистих місцях, чагарниках, луках, напівпустелях, на околицях міст. Основною здобиччю є зайцеподібні й мишоподібні гризуни. Як і більшість котових бобкети є територіальними і переважно поодинокими. Як і в інших рисей вуха увінчані пучком чорного волосся, а хвіст короткий і з чорним кінчиком, на ногах чорні смуги, задні ноги довші й кремезніші.

Рись руда
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Рись (Lynx)
Вид:
Рись руда (L. rufus)
Біноміальна назва
Lynx rufus
(Schreber, 1777)
Підвиди

Lynx rufus rufus
Lynx rufus fasciatus

Синоніми

Felis rufus Schreber

Зовнішній вигляд

ред.

Зовні це типова рись, але дрібніша, розміром в половину звичайної рисі, не така довгонога і широколапа, оскільки їй не потрібно ходити по глибокому снігу, але більш куцохвоста. Довжина її тіла 51–120 см, висота в загривку 43–58 см, хвіст 9–20 см. Руда рись вдвічі більша за домашню кішку, але менша за споріднену канадську рись. Маса тіла лежить у діапазоні від 4.5 до 13 кг (при цьому самці на 30–40 % важчі за самиць)[2].

Загальний тон забарвлення — рудо-бурий з сірим відтінком. На відміну від інших рисей, руда рись має білу відмітину на внутрішній стороні кінчика хвоста, тоді як у рисей він повністю чорний. Південні підвиди мають більше чорних відмітин, ніж північні. Зустрічаються особини повністю чорного (меланісти) і білого кольору (альбіноси), причому перші — тільки у Флориді.

Розповсюдження

ред.

Руда рись водиться від Канади до центральної Мексики і від східного до західного узбережжя США. Населяє лісові, напівпустельні, і болотні області. Мешкає на встановленій території, межі якої змінюються з сезоном. Для позначення межі своєї території використовує декілька методів, зокрема відмітки пазурами, сечу та фекалії.

Спосіб життя і харчування

ред.

Руда рись зустрічається як в субтропічних лісах, так і в посушливих пустельних районах, на заболочених низовинах, хвойних і широколистяних лісах і навіть в культурному ландшафті і околицях великих міст. Хоча руда рись добре лазить по деревах, вона забирається на них тільки у пошуках їжі і притулку.

Основна їжа рудої рисі — американський кролик; ловить також змій, мишей, щурів, ховрахів і голкошерстів. Деколи нападає на птахів (диких індичок, домашніх курей) і навіть білохвостих оленів. Зрідка — на дрібних домашніх тварин.

Природні вороги рудої рисі — великі кішки: ягуари, пуми і канадські рисі.

Соціальна структура і розмноження

ред.

Розмножується з лютого по червень; котенята з'являються через 50 днів вагітності. У виводку 1–6 котенят.

Самиці стають статевозрілими у 12 місяців, самці — у 24 місяці.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Решетило О.С. Зоогеографія. — Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2013. — С. 122. — ISBN 978-966-613-977-4.
  2. Castelló, J. R. Felids and Hyenas of the world: wildcats, panthers, lynx, pumas, ocelots, caracals, and relatives. — Princeton University Press, 2020. — С. 1–280. — ISBN 9780691205977.

Джерела

ред.
  • Ciszek D. (2002). Lynx rufus. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 26.01.2021.
  • Bobcat (Lynx rufus). ARKive. Процитовано 26.01.2021.
  • Kelly M., Morin D., Lopez-Gonzalez C. A. (2016). Lynx rufus. The IUCN. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 26.01.2021.
  • Ronald M. Nowak. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 244, 245. — ISBN 0801880327.