Рожанчук Микола Михайлович

Мико́ла Миха́йлович Рожанчу́к (9 травня 1910(1910-05-09) , Альбінівка, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія  — 14 березня 1982(1982-03-14) , Полтава, Полтавська область, Українська РСР, СРСР ) — український радянський комуністичний діяч. Член ЦК КПУ (1954–1961). Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС (1956–1961). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 5-го скликань.

Рожанчук Микола Михайлович
Народився	9 травня 1910(1910-05-09)  Альбінівка, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	14 березня 1982(1982-03-14) (71 рік)  Полтава, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Полтава
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Автограф
Нагороди	Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Біографія

Народився 9 травня 1910(19100509) року в родині селянина-бідняка в селі Альбінівка, тепер Житомирський район, Житомирська область, Україна. Трудову діяльність розпочав у 1928 році. У 1928–1932 року — секретар Альбінівської сільської ради, голова комітету незаможних селян, заступник голови і голова виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1933–1936 роках — голова колгоспу «Нове життя» села Альбінівки, згодом голова колгоспу села Вереси Житомирського району Київської області.

У 1936–1937 роках — директор Житомирської машинно-тракторної станції. У 1937–1938 роках — керуючий Житомирської обласної контори «Укрнафтопостач».

У 1938–1939 роках — голова виконавчого комітету Житомирської міської ради депутатів трудящих. У 1939 році — голова виконавчого комітету Янушпільської районної ради депутатів трудящих.

У 1939 — січні 1940 року — секретар Організаційного комітету Президії Верховної Ради Української РСР по Житомирській області. У січні 1940 — серпні 1941 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих.

Під час німецько-радянської війни був евакуйований. У 1941–1943 роках — на керівній радянській роботі в східних областях СРСР (Башкирській АРСР).

У 1943–1944 роках — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих. У квітні 1944 – вересні 1949 року — голова виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих.

У вересні 1949–1952 роках — слухач Київської Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У.

У 1952 (затв. у квітні 1953) — 9 листопада 1953 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

9 листопада 1953 — липень 1955 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

29 липня 1955 — 3 січня 1961 року — 1-й секретар Полтавського обласного комітету КПУ.

У січні 1961 — 1964 році — на господарській роботі. Працював заступником директора Полтавського науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту емальованого хімічного обладнання.

З 1964 року — персональний пенсіонер союзного значення у Полтаві. Помер 14 березня 1982 року в місті Полтава, центральному кладовищі міста.

Нагороди

• три ордени Леніна (23.01.1948, 26.02.1958, 1960)
• орден Вітчизняної війни 1-го ст.
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (26.05.1970)

Джерела

• Микола Михайлович Рожанчук // Червоне Полісся : газета. — Житомир, 1938. — № 124 (3988). — 2 червня. — С. 1.
• Рожанчук Николай Михайлович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)