Вікіпедія

Розмноження та вагітність у фантастиці

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Фантасти та автори тнаукової фантастики часто зверталися до соціальних, політичних, технологічних і біологічних наслідків вагітності та репродукції через дослідження можливого майбутнього чи альтернативної реальності.

Розмноження та вагітність у фантастиці
Зображення

Теми

ред.

З розвитком репродуктивних технологій у реальному світі науково-фантастичні твори все частіше звертаються до зображення альтернативних способів репродукції[1]. Серед тем, які регулярно зустрічаються в науковій фантастиці, — використання вагітності та репродукції:

  • інші способи статевого розмноження;[1]
  • партеногенетичне розмноження;[1]
  • міжвидове розмноження;
  • використання техніки у відтворенні;[2][3]
  • гендерні проблеми та політичні проблеми щодо відтворення;
  • масштабне безпліддя;
  • теми жахів, пов'язані з паразитизмом і рабством;
  • гендерна політика.

Феномен вагітності сам по собі був предметом багатьох робіт, як прямо, так і метафорично. Ці роботи можуть пов'язувати вагітність із паразитизмом чи рабством або просто використовувати вагітність як сильний контраст із жахом. Наприклад, у фільмі «Дитина Розмарі» (1968) (за мотивами роману Айри Левіна 1967 року) чоловік обманом підводить жінку до сатанинської вагітності.[4][5]

Гібриди прибульців і людей

ред.

Міжвидове розмноження та гібриди іншопланетян і людей часто трапляються в науковій фантастиці, а жінки, запліднені інопланетянами, є загальною темою в науково-фантастичних фільмах жахів, зокрема «Я вийшла заміж за монстра з космосу», «Село проклятих», «Екстро» та «Інсеміноїд».[1] Цю тему навіть спародіювали, наприклад, у м'якому порнофільмі «Бац-бац! Дякую вам, пане космонавте».[1] Вони іноді використовуються як метафори для соціальних тривог щодо метисації або гібридизації, а іноді — для дослідження меж людського буття.

У фільмі «Чужий: Воскресіння» (1997) Еллен Ріплі було клоновано для полегшення вивчення ембріона інопланетної королеви, який їй імплантували[6][7][8]. У трилогії Октавії Батлер «Виводок Ліліт» (1987, 1988, 1989) інопланетні та людські самки, запліднені ДНК самців інопланетними особинами проміжної статі, у «п'ятірках».[9][10]

Розмноження і технологія

ред.

Умоглядна фантастика в технології відтворення може включати клонування та ектогенез, тобто штучне розмноження).[2][3]

У другій половині 2000-х років з'явилося багато фільмів та інших художніх творів, які не є фантастикою, а зображують емоційну боротьбу з допоміжними репродуктивними технологіями в сучасній реальності.[11]

Масштабне безпліддя або зростання населення

ред.

Народжуваність і репродукція були частими об'єктами для вивчення проблем щодо впливу навколишнього середовища та репродукції на майбутнє людства чи цивілізації. Наприклад, «Діти людські» Ф. Д. Джеймс є лише однією з багатьох праць, які розглядають наслідки глобального безпліддя; «Посуньтесь! Посуньтесь!» Гаррі Гаррісона є однією з багатьох робіт, які досліджували протиежну проблему, наслідки масового зростання населення. Численні інші праці, такі як «Імплозія», «Перше століття після Беатріче», «Венера плюс X» і «Більше, ніж людина» Теодора Стерджена, досліджують майбутнє людства в міру його розвитку або окремі програми розведення.

Політика та гендерна політика

ред.

Вагітність і контроль над репродукцією людини часто використовувалися як замінники для лікування гендерних проблем або ширших тем соціального контролю; роботи, що стосуються вагітності та репродукції людини, також використовувалися для детального вивчення гендерної політики. Наприклад, «чоловіча вагітність» використовувалась для створення комедійного ефекту в мейнстрімній літературі та таких фільмах, як «Джуніор» (фільм 1994 року, режисер Іван Рейтман)[12][13] і створила послідовників у фанфіках.[14]

Жанр феміністичної наукової фантастики глибоко дослідив одностатеве розмноження, зокрема партеногенез, а також гендерний контроль над здатністю та правом на розмноження. Дивіться також численні антиутопічні історії про репродукцію, що контролюється державою, аборти та контроль над народжуваністю, такі як «Оповідь служниці» Маргарет Етвуд або її новела «Фріфолл». Ці роботи часто аналізували як дослідження сучасних політичних дебатів про репродукцію та вагітність.[15][16]

Див. також

ред.

Список літератури

ред.
  1. ↑ а б в г д Creed, Barbara (1990), Gynesis, Postmodernism and Science Fiction Horror Film, у Kuhn, Annette (ред.), Alien Zone: Cultural Theory and Contemporary Science Fiction Cinema, London: Verso, с. 215, ISBN 9780860919933.
  2. ↑ а б Allman, John (Spring 1990). Motherless Creation: Motifs in Science Fiction. North Dakota Quarterly. University of North Dakota. 58 (2): 124—132.
  3. ↑ а б Broege, Valerie (Fall 1988). Views on Human Reproduction and Technology in Science Fiction. Extrapolation. Liverpool University Press. 29 (3): 197—215. doi:10.3828/extr.1988.29.3.197.
  4. ↑ Fischer, Lucy (Spring 1992). Birth Traumas: Parturition and Horror in Rosemary's Baby. Cinema Journal. University of Texas Press. 31 (3): 3—18. doi:10.2307/1225505. JSTOR 1225505.
  5. ↑ Valerius, Karyn (Summer 2005). Rosemary's Baby, Gothic Pregnancy, and Fetal Subjects. College Literature. Johns Hopkins University Press. 32 (3): 116—135. doi:10.1353/lit.2005.0048. JSTOR 25115290.
  6. ↑ Kimball, A. Samuel (2002). Conceptions and Contraceptions of the Future: Terminator 2, The Matrix and Alien Resurrection. Camera Obscura: Feminism, Culture, and Media Studies. Duke University Press. 17 (2): 69—107. doi:10.1215/02705346-17-2_50-69.
  7. ↑ Ferreira, Aline (2002). Artificial Wombs and Archaic Tombs: Angela Carter's The Passion of New Eve and the Alien Tetralogy. Femspec. Cleveland State University. 4 (1): 90—107.
  8. ↑ Creed, Barbara (1990), Alien and the Monstrous-Feminine: An Imaginary Abjection, у Kuhn, Annette (ред.), Alien Zone: Cultural Theory and Contemporary Science Fiction Cinema, London: Verso, с. 128–144, ISBN 9780860919933.
  9. ↑ Federmayer, Éva (Spring 2000). Octavia Butler's Maternal Cyborgs: The Black Female World of the Xenogenesis Trilogy. Hungarian Journal of English and American Studies. University of Debrecen, Hungary. 6 (1): 103—118. JSTOR 41274076.
  10. ↑ Luckhurst, Roger (Spring 1996). 'Horror and Beauty in Rare Combination': The Miscegenate Fictions of Octavia Butler. Women: A Cultural Review. Taylor and Francis. 7 (1): 28—38. doi:10.1080/09574049608578256.
  11. ↑ Mastony, Colleen (21 червня 2009). Heartache of infertility shared on stage, screen. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 14 жовтня 2023.
  12. ↑ Cuomo, Amy (Winter 1988). The Scientific Appropriation of Female Reproductive Power in Junior. Extrapolation. Liverpool University Press. 39 (4): 352—363. doi:10.3828/extr.1998.39.4.352. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 14 жовтня 2023.
  13. ↑ Sawyer, Robert J. 2020 Vision: Male Pregnancy (rehearsal transcript). sfwriter.com. Robert J. Sawyer.
  14. ↑ Hellekson, Karen; Busse, Kristina (2006), Introduction, у Hellekson (ред.), Fan Fiction and Fan Communities in the Age of the Internet: New Essays, McFarland, с. 11, ISBN 9780786426409, Within fan fiction, a number of subgenres are well recognized....mpreg, where a man gets pregnant.
  15. ↑ Spicer, Arwen (23 січня 2007). Impossible, Yet Inevitable: Unintended Pregnancy in Farscape, Deep Space Nine, Star Wars, and The X-Files. Genre-Commentary.com. Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 16 січня 2013.
  16. ↑ Badley, Linda (2000), Scully Hits the Glass Ceiling: Postmodernism, Postfeminism, Posthumanism, and The X-Files, у Helford, Elyce Rae (ред.), Fantasy Girls: Gender in the New Universe of Science Fiction and Fantasy Television, Lanham, Maryland: Rowman & Littlefield, с. 61–90, ISBN 9780847698356.

Подальше читання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Розмноження_та_вагітність_у_фантастиці