Розсікаючий остеохондрит

Розсікаючий остеохондрит (хвороба Кеніга) — відділення невеликої ділянки хряща від прилеглої кістки зі зміщенням його в порожнину суглоба. Вперше описано німецьким хірургом Францом Кенігом в 1888 р. Дане захворювання характеризується обмеженим субхондральним некрозом суглобової поверхні кістки. Цей процес найчастіше з'являється на стегновій кістці колінного суглоба, але іноді зачіпає й інші суглоби такі як, гомілковостопний і тазостегновий.

Розсікаючий остеохондрит
Спеціальністьортопедія Редагувати інформацію у Вікіданих
Симптоминекроз[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація та зовнішні ресурси
OMIM165800 Редагувати інформацію у Вікіданих
DiseasesDB9320 Редагувати інформацію у Вікіданих
MeSHD010008 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Osteochondritis dissecans у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Етіологія

ред.

Причина виникнення захворювання до кінця не зрозуміла. Зазвичай захворювання виникає у чоловіків у віці від 15 до 35 років. Вважається, що виникнення даного захворювання зумовлено генетичними причинами, але пусковим механізмом є травма, в результаті якої закупорюються судини, що живлять ділянку кістки, яка згодом відмирає.

Клінічні прояви

ред.

На початковій стадії захворювання можуть виникати відчуття дискомфорту в суглобі і незначний біль. На рентгенологічних знімках ніяких змін, як правило, немає. Основні ознаки захворювання можна визначити на МРТ — значний внутрішньокістковий «набряк» ураженої ділянки кістки. Згодом виникає відповідна реакція суглоба у вигляді синовіту (набряк суглоба) і посилення больових відчуттів.

Далі відмерла ділянка виростків «відвалюється» від стегнової кістки з утворенням хондромного тіла (суглобової миші). Часто внутрішньосуглобове тіло блокує суглоб, потрапляючи між суглобових поверхонь, тим самим додатково пошкоджуючи їх.

Лікування

ред.

Варіанти лікування включають модифіковану фізичну активність з або без ваги; іммобілізацію; кріотерапію.[2] Основними цілями лікування є:[3]

  • Підвищення цілющого потенціалу субхондральної кістки;
  • Усунути нестабільні фрагменти, зберігаючи при цьому конгруентність з'єднання; і
  • Замінити пошкоджену кістку і хрящ імплантованими тканинами або клітинами, які можуть вирости у хрящі.

Примітки

ред.
  1. Disease Ontology — 2016.
  2. Kish G, Módis L, Hangody L (January 1999). Osteochondral mosaicplasty for the treatment of focal chondral and osteochondral lesions of the knee and talus in the athlete. Rationale, indications, techniques, and results. Clinical Journal of Sport Medicine. 18 (1): 45—66, vi. doi:10.1016/S0278-5919(05)70129-0. PMID 10028116.
  3. Smillie I (1957). Treatment of osteochondritis dissecans (PDF). Journal of Bone and Joint Surgery. 39 (2): 248—260. PMID 13438964. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2008. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)

Джерела

ред.

Див. також

ред.