Вікіпедія

Бочкала Роман Олександрович

(Перенаправлено з Роман Бочкала)

Роман Олександрович Бочкала (3 травня 1984) — український журналіст, військовий кореспондент, громадський діяч.

Роман Бочкала
Народився3 травня 1984(1984-05-03) (40 років)
Джанкой, Кримська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналістика,
боротьба з корупцією
Нагороди
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України

Життєпис

ред.

Родом із Джанкоя у Криму. Займався журналістикою із 17 років. Спочатку працював у газеті, потім на 11-му каналі, а згодом на Чорноморській ТРК. Заочно здобув вищу освіту в Таврійському національному університеті, факультет управління.

У 2005 році, за словами Бочкали, на нього було скоєно напад, в результаті якого його присипи́ли, побили (потрійний перелом гомілкостопу, потрощене коліно, ключиця, зламані ребра) та залишили непритомним у снігу. У той час він розслідував факти «кришування» міліцією наркобізнесу та точок збору металобрухту.

У 2007 році вступив до Інтершколи, відтак у 2008 році переїхав до Києва та почав працювати на телеканалі Інтер.

Як кореспондент висвітлював військові та громадянські конфлікти в Ірані, Афганістані, Сирії, Сомалі, Д. Р. Конго, Косово, Лівані, Руанді, Ліберії, Єгипті, Південній Осетії, гірській Абхазії, Йорданії, Туреччині.[1]

У 2013 році став співзасновником ТОВ «Інформаційне агентство „Стоп корупції ТВ“».[2]

З 2014 року висвітлював події війни на сході України. Після захоплення Слов'янська поїхав на окуповану територію, де був затриманий сепаратистами та побитий.[1] 8 липня 2014 року під Луганськом отримав травму руки, у той час як від поранення уламком в голову загинув його військовий співрозмовник Дмитро Герасимчук.[1][3]

У квітні-травні 2016 року проходив стажування стосовно протидії корупції у США за програмою обмінів «Відкрий світ».[4][1] У серпні 2016 року звільнився з телеканалу «Інтер».[5]

З 2016 року бере участь у телепередачах різноманітних програм як військовий експерт і кореспондент, в тому числі на «Апостроф ТВ».[6]

У 2020 році працював ведучим політичного ток-шоу «Мир чи/та війна» на телеканалі «Інтер».[7]

З 2022 року – військовий оглядач на «24 каналі».[8]

Має власні авторизовані блогерські майданчики на соціальних платформах, де регулярно розміщує публікації, зокрема YouTube-канал, на якому опубліковані авторські документальні фільми про власні подорожі в Північну Корею[9], Афганістан, Таджикистан, Сомалі, Ліберію, Сирію, Конго, Колумбію, Нагірний Карабах, Афон, Пакистан, Галапагоські острови, а також про події російської агресії проти України у 2022 році.[10] [11]

Громадська діяльність

ред.

У 2015 році спільно з однодумцями заснував громадську організацію «Стоп корупції» — об'єднання журналістів, юристів та небайдужих громадських активістів, що проводить журналістські розслідування і правозахисну діяльність з метою усунення корупційного свавілля серед посадовців та суддів, чинить опір корумпованим митникам, нелегальним лісорубам та видобувачам копалин.[1]

Двічі, у 2016 і 2017 роках, обирався до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України (НАБУ).[2][12]

2016–2017 роках член Київської конкурсної комісії Генеральної прокуратури України з відбору керівного складу місцевих прокурорів.[2]

Волонтер «Корпусу миру» США в Україні.[1]

З 2015 року — співзасновник і активний діяч Благодійного фонду допомоги військовим АТО «Батальйон волонтер».[13] З початком повномаштабної агресії росії проти України у 2022 році брав участь у зборі грошей на придбання і передачу військового спорядження і техніки для Збройних сил України, наданні гуманітарної допомоги цивільному населенні в постраждалих від війни регіонах України.[14][15][16] Використовує власний Телеграм-канал у якості платформи для збору допомоги для Збройних Сил України.[17][18][19][20][21][22][23] Наприклад, у грудні 2023 року було зібрано 215 тис. гривень для закупівлі 60 FPV-дронів "Грім" для військових Центру спеціального призначення Національної гвардії України "Омега". [24][25]

Відзнаки

ред.
  • Переможець журналістського конкурсу «Срібне перо» (2006)[1]
  • Почесне звання Заслужений журналіст України (2013)[26]
  • Подяка Верховної Ради України «За віддану роботу в зоні проведення АТО» (2014)[1]
  • Премія «Телетріумф» у номінації «Репортер» (2015)[27]
  • Відзнаки Міністерства оборони України.[1]
  • Нагрудний знак Командувача об’єднаних сил Збройних Сил України «За службу та звитягу» (2022)[28]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж и к Дарина Ткачук. Роман Бочкала: Я абсолютно впевнений, що ефективність боротьби з корупцією в Україні значно зросла… [Архівовано 2021-10-20 у Wayback Machine.] // Стопкор, 21.10.2017.
  2. ↑ а б в Бочкала Роман Олександрович [Архівовано 2020-09-28 у Wayback Machine.] — Фейк Актив.
  3. ↑ Знімальна група «Інтера» потрапила під мінометний обстріл. Роман Бочкала отримав травми внаслідок падіння з висоти [Архівовано 2017-12-22 у Wayback Machine.] // Телекритика, 09.07.2014.
  4. ↑ Журналіст Роман Бочкала поїде на стажування у США за програмою «Відкритий світ» // Детектор медіа, 14.03.2016.
  5. ↑ Журналіст Роман Бочкала оголосив про звільнення з телеканалу «Інтер» // Радіо Свобода, 08.08.2016.
  6. ↑ Всі новини за тегом бочкала. Апостроф (укр.). Процитовано 14 жовтня 2022.
  7. ↑ Група «Інтер» повернула токшоу «Мир чи війна», але воно переїхало на НТН. detector.media (укр.). 12 квітня 2021. Процитовано 14 жовтня 2022.
  8. ↑ Роман Бочкала - Останні новини 24 Канал. 24tv.ua (укр.). Процитовано 14 жовтня 2022.
  9. ↑ Найзакритіша країна й українська полярниця: Львів кличе на тревел-фестиваль. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 14 жовтня 2022.
  10. ↑ Роман Бочкала - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 14 жовтня 2022.
  11. ↑ Данищук, Надія (26 лютого 2023). "На цій війні ми вже бачили все": Бочкала показав фільм про злочини Росії в Україні. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 1 лютого 2024.
  12. ↑ Склад Ради громадського контролю [Архівовано 2021-10-18 у Wayback Machine.] — Національне актикорупційне бюро. (Перевірено 20 грудня 2017)
  13. ↑ https://bvolonter.com.ua/. bvolonter.com.ua (укр.). Процитовано 14 жовтня 2022.
  14. ↑ БФ "Батальйон Волонтер". www.facebook.com (укр.). Процитовано 14 жовтня 2022.
  15. ↑ Бочкала: Волонтери будуть співпрацювати з Хмельницькою ОВА. StopCor (укр.). 28 квітня 2022. Процитовано 14 жовтня 2022.
  16. ↑ Садиков, Володимир (7 квітня 2022). Благодійний фонд Батальйон волонтер: Закупили броніки і передали багато гуманітарної допомоги. StopCor (укр.). Процитовано 14 жовтня 2022.
  17. ↑ Bochkala_WAR. Збираємо на Mavic 3 Enterprise!. Telegram. Процитовано 8 травня 2023.
  18. ↑ Bochkala_WAR. Збір для 112 батальону ТРО на пікап. Telegram. Процитовано 8 травня 2023.
  19. ↑ Bochkala_WAR. Вже зібрано 1,590,000₴ з 2,200,000₴. Telegram. Процитовано 8 травня 2023.
  20. ↑ Bochkala_WAR. Розпочинаємо новий великий збір для наших воїнів з 93 ОМБр «Холодний Яр», НГУ, та ССО. Telegram. Процитовано 8 травня 2023.
  21. ↑ Bochkala_WAR. Розпочинаємо новий збір на зимове екіпірування для ССО та дрони для морпіхів та ДУК "Правий Сектор". Telegram. Процитовано 8 травня 2023.
  22. ↑ Bochkala_WAR. Нагальний збір для артилеристів 128-ї бригади. Telegram. Процитовано 8 травня 2023.
  23. ↑ Bochkala_WAR. Зібрано 430.000/1.000.000. Telegram. Процитовано 8 травня 2023.
  24. ↑ Іванов, Гліб (30 грудня 2023). Ще 60 FPV-дронів незабаром потраплять до рук воїнів "Омеги", – Бочкала. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 1 лютого 2024.
  25. ↑ Куценко, Валерія (29 грудня 2023). "Працюватимуть в авангарді": українці зібрали на 60 FPV-дронів для бійців спецпризначення "Омега". Телеграф. Процитовано 1 лютого 2024.
  26. ↑ Роман Бочкала, Ігор Татарчук, Олександр Бондаренко та інші стали заслуженими журналістами (СПИСОК) // Детектор медіа, 06.06.2013.
  27. ↑ Переможці «Телетріумфу» // Медіаграмотність, 02.12.2015.
  28. ↑ Роман Бочкала отримав нагрудний знак За службу та звитягу: подробиці. StopCor (укр.). Процитовано 8 травня 2023.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Бочкала_Роман_Олександрович&oldid=42326097