Вікіпедія

Роуз Марі

американська акторка, співачка, комікеса та письменниця

Роуз Марі Мазетта[5] нар. 15 серпня 1923 — пом. 28 грудня 2017) — американська акторка, співачка, комікеса, виконавиця водевілів та письменниця. Ще дитиною відразу після ери німого кіно мала успішну кар'єру співачки під псевдонімом Baby Rose Marie.

Роуз Марі
англ. Rose Marie Mazzetta Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоКрихітка Роуз Марі
Народилася15 серпня 1923(1923-08-15)[2][4][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мангеттен, Нью-Йорк, США
Померла28 грудня 2017(2017-12-28)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих (94 роки)
Ван-Найс, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
ПохованняGlen Haven Memorial Parkd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка, співачка, письменниця, автобіограф, акторка озвучення, комікеса
Alma materProfessional Children's Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1926–2017
Діти1
Нагороди
IMDbID 0547300 Редагувати інформацію у Вікіданих

Роуз Марі була широко відома роллю в комедії Сі-Бі-Ес «Шоу Діка Ван Дайка» (1961—1966) письменниці телевізійних комедій Саллі Роджерс[6]. Пізніше вона зіграла Мірну Гіббонс у «Шоу Доріс Дей» і протягом 14 років була відомою знаменитістю на «The Hollywood Squares».[6]

Про акторку знято документальний фільм 2017 року «Wait for Your Laugh», який містить інтерв'ю з нею та її колегами, зокрема з Карлом Райнером, Діком Ван Дайком, Пітером Маршаллом і Тімом Конвеєм.[7]

Ранній життєпис

ред.

Роуз Марі Мазетта народилася 15 серпня 1923 року на Мангеттені штату Нью-Йорк у родині американки польського походження Стелли Глущак та італо-американського актора водевілів Френка Мазетти, якого називали Френком Керлі[8]. Мати регулярно водила її на місцеві водевілі, і після цього Роуз Марі співала почуте для сусідів, які зрештою запропонували їй взяти участь у конкурсі талантів.[9] У 3 роки Марі почала виступати під псевдонімом «Baby Rose Marie». У 5 років їй запропонували семирічний контракт і вона стала радіозіркою.

Роуз Марі пізніше згадувала:

«У мене був глибокий голос, не як у Ширлі Темпл, а більше як у Софі Такер. Я ніколи не говорила голосом, як у дитини, тому деякі люди вважали мене насправді 30-річною карлицею».

Телекомпанія NBC організувала для неї національне сценічне турне, і вона знялася в кількох короткометражних фільмах, зокрема у фільмі «Крихітка Роуз Марі, дитя-диво» (англ. Baby Rose Marie the Child Wonder; 1929).[10]

На піку слави як дитина-співачка, з кінця 1929 до 1934 року, Роуз Марі мала власне радіошоу, брала участь у численних записах та знялася в кількох фільмах і короткометражних фільмах Paramount. Вона продовжувала зніматися у фільмах Paramount до середини 1930-х, зокрема, короткометражки та один повнометражний фільм International House (1933)[11].

Згідно з її автобіографією «Тримайте Роуз», вже в юності її кар'єрі сприяли багато членів організованої злочинності, зокрема Аль Капоне та Багсі Сигел.[12] Роуз Марі отримала роботу в готелі Flamingo у Лас-Вегасі, штат Невада, який був побудований Сигелем.[13] Через те, що готель мав стосунок до організованої злочинності, Роуз Марі мусила питати дозволу виступати в інших казино і залишилася вірною «хлопцям» у Фламінго до кінця життя.[14]

Паралельно з виступами в нічному клубі Роуз Марі в дорослому віці продовжувала працювати на радіо, отримавши прізвисько «Улюбленця радіохвиль».

 
Бебі Роуз Марі — радіозірка NBC у 1930 році

У 1929 році 5-річна Роуз Марі випустила короткий запис Vitaphone Baby Rose Marie the Child Wonder.[6] З 1930 по 1938 рік вона зробила 17 записів, 3 з яких не були видані. Її перша платівка, записана 10 березня 1932 року, звучала під акомпанемент оркестру Флетчера Гендерсона, одного з провідних афроамериканських джазових оркестрів того часу. Прийнято вважати, що Гендерсон з гуртом перебували в студії RCA Victor і записували 4 пісні, які мали намір спродюсувати того ж дня, тому їх попросили акомпанувати Baby Rose Marie[15].

Запис Роуз Марі «Say That You Were Teasing Me» (підкріплений «Take a Picture of the Moon», Victor 22960) за участю оркестру Гендерсона став національним хітом у 1932 році. За словами Джоела Вітберна, Роуз Марі була останньою виконавицею, які й досі живі, що записали хіт до Другої світової війни.

Телебачення

ред.

У сезоні 1960—1961 років Роуз Марі зіграла разом із Ширлі Бонн, Елейн Стрітч, Джеком Вестоном, Реймондом Бейлі та Стаббі Кей у фільмі «Моя сестра Ейлін».[16]

Після п'яти сезонів (1961—1966) ролі Саллі Роджерс у «Шоу Діка Ван Дайка» Роуз Марі знялася в двох сезонах (1969—1971) «Шоу Доріс Дей» у ролі подруги та колеги Доріс Мартін Мірни Гіббонс. Вона також з'явилася в двох епізодах The Monkees в середині 1960-х. Пізніше вона мала напіврегулярне місце у верхньому центральному квадраті в оригінальній версії The Hollywood Squares.[17] Оскільки учасники, як правило, спочатку вибирали квадрати з кутів, фраза «Роуз Марі заблокувати» вимовлялася так часто, що вона часто жартувала, що має законно змінити своє ім'я саме на це. Роуз Марі також знімалася в трьох епізодах «Шоу Діна Мартіна» на NBC у 1966 та 1967 роках, а також двічі (1964 та 1968) у «The Hollywood Palace» — на ABC.

У середині 1970-х Роуз Марі з'явилася в повторюваній ролі Гільди в поліцейській драмі SWAT.[6]

На початку 1990-х Роуз Марі неодноразово грала роль матері Френка Фонтани в серіалі «Мерфі Браун». Вона також запам'яталася як владна мати Роя Біггінса Елеонор «Блуто» Біггінс в епізоді Wings.

Роуз Марі та Морі Амстердам знялися разом у жовтневому епізоді «Германової голови» 1993 року та зіграли гостьову роль у лютому 1996 року в епізоді «Каролайн у великому місті», незадовго до смерті Амстердама в жовтні того ж року.[18]

Театр

ред.

Роуз Марі разом із Філом Сільверсом брала участь у хітовому бродвейському мюзиклі «Top Banana» у 1951 році, а також знялася в добре прийнятій аудиторією екранізації 1954 року. Пізніше Роуз Марі заявила, що її музичні номери вирізали з фільму в помсту за те, що вона публічно відкинула сексуальні домагання продюсера. Наприкінці життя вона засвідчила, що це був єдиний раз, коли вона зазнала сексуальних домагань в індустрії розваг за свою 90-річну кар'єру[19].

У 1965 році Роуз Марі з'явилася в даллаській постановці Bye Bye Birdie у ролі Мей Петерсон — матері персонажа, якого грав Дік Ван Дайк на Бродвеї та у фільмі[20].

З 1977 по 1985 рік Роуз Марі знімалася разом з Розмарі Клуні, Гелен О'Коннелл та Маргарет Вайтінг у музичному ревю «4 дівчата 4», з яким гастролювали США і кілька разів з'являлося на телебаченні.[21]

Роуз Марі була зірковою гостею-ведучою комедійної вистави «Бабуся Рок»!, написаної Гордоном Дурічем. Спочатку вона транслювався на радіо в 2010 році на KVTA і KKZZ, а потім повторно транслювалася на KVTA та KKZZ у вересні 2012 року на честь Національного дня бабусь і дідусів.

Особисте життя

ред.

Роуз Марі була одружена з трубачем Боббі Гаєм з 1946 року до його смерті в 1964 році[22][23]. У шлюбі народила доньку — телевізійну продюсерку Джорджіану Гай Родрігес[8].

Попри те, що в пресі це було представлено як романтичне захоплення, у 1970-х Роуз Марі підтримувала платонічні стосунки зі співвласником Pussycat Theaters Вінсом Мірандою[24].

У пізні роки Роуз Марі була активною в соціальних мережах, зокрема в Twitter, де пропонувала підтримку жінкам, які, як і вона, постраждали від сексуальних домагань[25].

Смерть

ред.

Роуз Марі померла у своєму будинку в районі Ван Найс у Лос-Анджелесі 28 грудня 2017 року на 95-му році життя[8]. Нелл Сковелл вшановувала її як «святу покровительку жінок, які грали комедійні ролі»[26].

Давній друг і агент Роуз Марі Гарлан Болл каже, що смерть легендарної акторки пов'язана з «віковими проблемами». Болл бачився із Марі незадовго до її смерті. Він пояснив журналістам, що Марі лягла відпочити в четвер після обіду, і до того моменту, як опікун підійшов до неї спитати, чи хоче вона чогось поїсти, виявилось, що Роуз Марі перестала дихати.

Вибрана фільмографія

ред.

Художні фільми

ред.
  • Міжнародний будинок (1933) — Роуз Марі
  • Top Banana (1954) — Бетті Діллон
  • Великий біт (1958) — Мей Гордон
  • Не хвилюйся, ми придумаємо назву (1966) — Енні
  • Смертельна спека на каруселі (1966) — Маргарет Кірбі
  • Пам'ять про нас (1974) — Іда
  • Людина з конюшинного гаю (1974) — Сестра Мері
  • Смертоносні пальці Брюса (1976)
  • Дешевше утримувати її (1980) — Іда Брекен
  • Lunch Wagon (1981) — місіс Шмеклер
  • Відьмина дошка (1986) — місіс Мозес
  • Чудовий світ Джонатана Вінтерса (1986) — камео
  • Пісочна людина (1993) — продавчиня автомобілів
  • Психо (1998) — Норма Бейтс (голос, у титрах не вказана)
  • Загублений і знайдений (1999) — Клара
  • Не дуже страшне кіно (2000) — місіс Тінгл
  • Spurge of Power: The Stuff of Heroes (2004) — камео
  • Назавжди плед (2008) — камео

Короткометражні

ред.
  • Baby Rose Marie the Child Wonder (1929) — камео
  • Рамблінг «Круглий радіоряд» #4 (1932) — камео
  • Назад у '23 (1933) — камео
  • Рамблінг «Круглий радіоряд» (1934) — камео
  • У Майка (1934) — камео: Бебі Роуз Марі
  • Саллі Свінг (1938) — Саллі Свінг (голос, у титрах не вказана)
  • Дивовижна Сьюзі (1953) — камео

Телесеріали

ред.
  • Димок зі ствола (1957, Епізод 94: «Дванадцята ніч») — місіс Монгер
  • Загін M (1958, епізод 36; «Система») — Марго
  • Шоу Боба Каммінгса (1958—1959, 9 епізодів) — Марта Рендолф
  • Велике кохання Добі Гілліс (1960) — місіс Тарантіно
  • Моя сестра Ейлін (1960—1961) — Берта
  • Шоу Діка Ван Дайка (1961—1966) — Саллі Роджерс
  • Мавпи (1966) — Велика людина, Бессі Ковальскі в S1:E7, «Мавпи в місті-привиді»
  • The Monkees (1967) — Міллі в S1:E27, «Мавпа-мама»
  • Вірджинія (1967) — Белль Стівенс
  • Вальтер з джунглів (1967) (непроданий пілот)
  • Мої три сини (1968, епізод: «Перший вечір») — медсестра Женев'єв Гудбоді
  • Шоу Доріс Дей (учасниця акторського складу в 1969—1971 роках) — Мірна Гіббонс
  • Люкс для молодят (1972, 3 епізоди)
  • Адам-12 (1972—1973) — Жінка в автобусному парку в епізоді 1972 року «Порада»; Жан Вагнер в епізоді 1973 року «Чисто з цивільним: Частина 2»
  • Сепцназ (S.W.A.T.) (1975) — Хільда
  • Кояк (1975) епізод «Два-чотири-шість за двісті» — місіс Тілдон
  • Човен кохання (1978—1984) — Беатріс Мултон / Берта Фінч / Четверта гравчиня в бридж / Дотті Прайс
  • Міст через час (1985, телефільм) — Алма Беллок
  • Ремінгтон Стіл (1986, 4-та серія, епізод 17-й; «Стіл у центрі уваги») — Біллі Янг
  • Шоу Джекі Бізон (1990, непродана пілотна програма, яка транслювалася на NBC) — Доріс (голос)
  • Мерфі Браун (1990—1991, 2 епізоди) — Роуз Фонтана
  • Scorch (1992, скасовано після трьох епізодів) — місіс Една Брекен
  • 2 дурні пси (1993) — Місіс Крабфейс (голос)
  • Ультра Серія (1993)
  • Хардбол (1994, скасовано після семи епізодів) — Мітці Бальцер
  • Cagney & Lacey: Together Again (1995, телефільм) — Мітці Ґласс
  • Фріказоїд! (1995) — Хонна (голос)
  • Керолайн в Сіті", з Морі Амстердам (1996); «Керолайн і утриманець» (1997) — Стелла Доусон
  • Крила (1997) — Елеонор Блуто Біггінс
  • Раптом Сьюзен (1997) — Радість
  • Гей, Арнольде! (1998) — Агата Колфілд (голос)
  • Г'юлі (2001) — Една
  • Трейсі Уллман у трейлерах (2003) — Сільвія
  • Шоу Алана Брейді (2003, телефільм) — Секретар (озвучка)
  • Шоу Діка Ван Дайка (2004, телефільм) — Саллі Роджерс Глімшер
  • Гарфілд Шоу (2008—2013) — (озвучка)

Бібліографія

ред.
  • Rose Marie (2002). Hold The Roses. University Press of Kentucky. ISBN 978-0813122649.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Rose Marie, Wisecracking Star of 'Dick Van Dyke Show,' Dies at 94
  2. ↑ а б в г Find a Grave — 1996.
  3. ↑ а б в Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ Show Business Icon Rose Marie Dies At 94. NPR.org (англ.). Процитовано 30 грудня 2017.
  6. ↑ а б в г Barnes, Mike; Byrge, Duane (28 грудня 2017). Rose Marie, Wisecracking Star of 'Dick Van Dyke Show,' Dies at 94. The Hollywood Reporter. ISSN 0018-3660.
  7. ↑ Megan Riedlinger (17 серпня 2023). The most famous women in Hollywood history you've probably never heard of.
  8. ↑ а б в Peterson, Alison J. (28 грудня 2017). Rose Marie, Decades-Spanning Showbiz Veteran, Is Dead at 94. The New York Times.
  9. ↑ Archived at Ghostarchive and the Rose Marie discusses being a child star - EMMYTVLEGENDS.ORG. YouTube. Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 13 листопада 2023.: Rose Marie discusses being a child star - EMMYTVLEGENDS.ORG. YouTube.
  10. ↑ Bergan, Ronald (3 січня 2018). Rose Marie Obituary. The Guardian (англ.). Процитовано 27 липня 2021.
  11. ↑ Dagan, Carmel (29 грудня 2017). Rose Marie, 'Dick Van Dyke Show' Star, Dies at 94. Variety (амер.). Процитовано 29 грудня 2017.
  12. ↑ Monahan, Patrick. After 90 Years in Show Business, Dick Van Dyke Star Rose Marie Is Still Laughing. HWD (англ.). Процитовано 29 грудня 2017.
  13. ↑ Eisenberg, Dennis (1979). Meyer Lansky: Mogul of the Mob. Paddington Press. ISBN 978-0448222066.
  14. ↑ Last words posted on her official Twitter account, December 28, 2017.
  15. ↑ Hendersonia, the bio-discography by Walter C. Allen
  16. ↑ Nelson, Valerie J. (28 грудня 2017). Rose Marie, co-star of 'The Dick Van Dyke Show,' dies at 94. Los Angeles Times.
  17. ↑ Rose Marie: 'Dick Van Dyke Show' star who counted Al Capone as a fan. The Independent (брит.). 9 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
  18. ↑ HoldTheRoses (11 листопада 2012), Rose Marie & Morey Amsterdam | Caroline and The Watch, процитовано 12 січня 2018
  19. ↑ What happened when I publicly shamed my harasser. The Hollywood Reporter
  20. ↑ Birdie Opens 2-Week Dallas Run Monday. Waco Tribune-Herald. 20 червня 1965. с. 51. Процитовано 22 червня 2018.
  21. ↑ «Rose Marie and the '4 Girls 4'», missrosemarie.com; accessed October 25, 2015.
  22. ↑ Bobby Guy [obituary]. The New York Times. 29 травня 1964. Процитовано 14 травня 2019.
  23. ↑ Bacon, James (11 червня 1965). Rose Marie Takes Role on Stage, Nixes Clubs. Star-Banner (Ocala, Florida). с. 16.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  24. ↑ Sanford, Jay Allen (29 червня 2010). Pussycat Theaters - a comprehensive history of a California dynasty. San Diego Reader. Процитовано 13 січня 2021.
  25. ↑ Donahu, Ann (29 грудня 2017). Dick Van Dyke' Star Rose Marie Dead at 94. ETOnline. Процитовано 29 грудня 2017.
  26. ↑ Rose Marie: Dick Van Dyke Show star dies at 94. BBC. 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роуз Марі
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Роуз_Марі&oldid=43771849