Рощенюк Микола Никифорович

Микола Никифорович Рощенюк (1902(1902), місто Бердичів, тепер Житомирської області — розстріляний 3 вересня 1937, місто Київ) — український радянський діяч, голова Новоград-Волинського окрвиконкому Київської області; голова Одеської міської ради. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в червні — серпні 1937 р. Член ВУЦВК.

Рощенюк Микола Никифорович
Народився1902 Редагувати інформацію у Вікіданих
Бердичів, Київська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 вересня 1937(1937-09-03) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмер міста Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Народився в місті Бердичів Подільської губернії, тепер Житомирської області в родині робітника-котельника Бердичівського заводу.

Трудову діяльність розпочав у 1918 році робітником 1-го державного шкіряного заводу у місті Бердичеві.

Член РКП(б) з 1925 року.

Закінчив партійну школу. Працював начальником Бердичівського окружного відділу робітничо-селянської міліції.

З 1927 року очолював виконавчі комітету у кількох районах України. Зокрема, до червня 1935 року був головою виконкому Новоград-Волинської районної ради Київської області. У червні 1935 — вересні 1936 року — голова виконавчого комітету Новоград-Волинської окружної ради Київської області. Незабаром на цій посаді його замінив екс-нарком комунального господарства УСРР Микола Межуєв [1]. Власне у допиті М. Рощенюка від 31 липня 1937 року Микола Межуєв фігурує як один з учасників «антирадянської троцкістської організації» [1].

3 вересня 1936 до весни 1937 року — 1-й заступник народного комісара земельних справ Української СРР.

У травні — червні 1937 року — голова Одеської міської ради.

22 червня 1937 року, під час відрядження до Києва заарештований органами НКВС. 3 вересня 1937 року засуджений до вищої міри покарання і розстріляний у той же день.

Посмертно реабілітований 31 серпня 1956 року.

Примітки

ред.
  1. а б Бойда А. Постать Василя Порайка у свідченнях Миколи Межуєва (за матеріалами слідчої справи). Сіверянський літопис. 2024. № 5. С. 130.

Джерела

ред.