Румунський плацдарм
Румунський плацдарм (пол. Przedmoście rumuńskie, буквально «ділянка перед мостами, що ведуть у Румунію»; рум. Capul de pod român) — територія у Східній Малопольщі у вересні 1939, обмежена з північного заходу річками Стрий та Дністер, оборона якої була польською військовою концепцією, головне тактичне завдання якої полягало в обороні району кордону з Угорщиною та Румунією від німецької армії. Був суттєвим елементом польського оборонного плану «Захід».
Виклад концепції
ред.У той час, коли Верховному командуванню польської армії стало очевидно, що війна проти гітлерівської Німеччини неминуча, військові планувальники розробили суто оборонну стратегію. Вона полягала у поступовому виведенні сил на південний схід, виснажуючи ворога завдяки розтягненості ліній зв'язку і постачання. Це б дало можливість подальшої мобілізації, доозброєння та переформування польських військових частин.
План передбачав три етапи. Останній із них мав бути заснованим на згрупуванні всіх наявних сил в одному місці, своєрідному бастіоні, в якому б велися бої в очікуванні на втручання Франції та Великої Британії.
Серед концепцій «бастіону» був задум створення оборонної лінії на півночі, поблизу балтійських країн (окрема оперативна група «Нарев»), а також у районі поліських боліт (окрема оперативна група «Полісся»). Одначе вибір припав на концепцію оборонної лінії в районі Угорщини та Румунії, на так званому «румунському передмості»[1].
Доля «бастіону» у вересневій кампанії
ред.
Після початку війни польські підрозділи відходили на все нові позиції. Коли лінії на Віслі, Нареві і Сяні було прорвано, поляки наважилися на втілення в життя третього етапу плану «Захід». Одначе цей намір перекреслив 17 вересня 1939 вступ Червоної Армії. Крім того, розгорнута на півдні радянська 12-та армія була найкраще озброєною і найсильнішою армією серед військ СРСР. Польська влада разом з Верховним головнокомандувачем польських збройних сил маршалом Едвардом Ридз-Сміглим перетнула кордон із Румунією (де вони були інтерновані), уникаючи радянського полону.
Кінець кінцем, концепція оборони «румунського передмостя» обернулася провалом, оскільки всі зібрані там сили виявилися розбитими Червоною Армією, а поглиблення хаосу на західному фронті не дало можливості вчасно встановити яку-небудь успішну оборонну лінію на румунському плацдармі. Останньою організованою згідно з планом оборонною позицією була лінія Вісли, Нарева і Сяну.
Література
ред.- Wojciech Włodarkiewicz Przedmoście Rumuńskie 1939, Bellona 2001, ISBN/EAN 9788311092556 (пол.)
- Nawet Aleksander Wielki by nie wygrał, wywiad Pawła Wrońskiego z prof. Marianem Zgórniakiem, Gazeta Wyborcza z 28 sierpnia 1999 (пол.)