Ріттер (місячний кратер)
Кра́тер Рі́ттер (лат. Ritter) — великий метеоритний кратер у південно-західній частині Моря Спокою на видимому боці Місяця. Назва присвоєна на честь німецького географа Карла Ріттера (1779—1859) і німецького інженера-будівельника Августа Ріттера[en] (1826—1908); затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось у ранньоімбрійському періоді[1].
Ріттер | |
---|---|
Координати | 1°58′ пн. ш. 19°10′ сх. д. / 1.96° пн. ш. 19.17° сх. д. |
Діаметр | 29,5 км |
Глибина | 1,300 км |
Довгота ранкового термінатора | 341° |
Епонім | Карл Ріттер |
Рік затвердження | 1935 |
Опис кратера
ред.Найближчими сусідами кратера Ріттер є кратер Діонісій на заході північному заході; кратер Маннерс[en] на півночі північному сході; кратер Себін на південному сході (вали кратерів Себін і Ріттер розділяє долина шириною у декілька кілометрів) і кратер Шмідт[en] на півдні південному заході. З північно-західного боку до кратера підходять Борозни Ріттера; на південному сході знаходиться борозна Іпатії[2]. Селенографічні координати центра кратера 1°58′ пн. ш. 19°10′ сх. д. / 1.96° пн. ш. 19.17° сх. д., діаметр 29,5 км[3], глибина 1300 м[4].
Кратер Ріттер має полігональну форму й практично не зазнав руйнувань. Вал має чітко окреслену крайку, внутрішній схил вала має сліди обвалів. Дно чаші пересічене, з декількома кільцевими хребтами, концентричними відносно вала та з окремим пагорбами. За морфологічними ознаками кратер належить до типу TRI (за назвою типового представника цього класу — кратера Тріснеккер.
Кратер має незначну глибину, так як і схожий з ним за морфологічними ознаками кратер Себін. З цієї причини, також як і через видиму відсутність радіальних викидів порід і вторинних кратерів, розташування поблизу грабена (борозни Іпатії), висловлювалось допущення, що обидва кратери є вулканічними кальдерами[5]. З позицій теперішніх уявлень невелика глибина кратера пояснюється ізостатичним підняттям порід, обумовленим невеликою товщиною місячної кори у басейні Моря Спокою і високими температурами лави, що знизили її в'язкість, що дозволило поверхні дна чаші кратера швидше досягнути ізостатичної рівноваги з породами басейну.
Сателітні кратери
ред.Риттер | Координати | Діаметр, км |
---|---|---|
B | 3°15′ пн. ш. 18°56′ сх. д. / 3.25° пн. ш. 18.93° сх. д. | 14,2 |
C | 2°45′ пн. ш. 18°52′ сх. д. / 2.75° пн. ш. 18.86° сх. д. | 12,7 |
D | 3°39′ пн. ш. 18°44′ сх. д. / 3.65° пн. ш. 18.74° сх. д. | 6,6 |
Галерея
ред.-
Світлина кратерів Риттер і Себін з борта зонда «Рейнджер-8».
-
Світлина кратерів Ріттер і Себін (на передньому плані) з борта Аполлона-11. У нижній частині ліворуч світлини видно борозни Іпатії, у центрі – кратер Шмідт[en].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
- ↑ NASA/GSFC/ASU (26 липня 2017). Кратер Ріттер на мапі LAC-60 (PDF). Gazetteer of Planetary Nomenclature (англ.).
- ↑ Planetary Names: Crater, craters: Ritter on Moon (англ.). planetarynames.wr.usgs.gov. Процитовано 1 серпня 2017.
- ↑ Digitized Lunar Crater Depths - Westfall (2000) Appendix. fisherka.csolutionshosting.net. Процитовано 1 серпня 2017.
- ↑ To a Rocky Moon: A Geologist's History of Lunar Exploration. Don E. Wilhelms, University of Arizona Press (1993). ISBN 978-0-8165-1065-8
Посилання
ред.- Цифровий фотографічний атлас Місяця. (англ.)
- Світлини кратера з борта Аполлона-10, Аполлона-11, Аполлона-15.
- Кратер Ріттер на мапі LAC-60 (у нижній частині мапи).
- Селенологічна карта околиць кратера.
- Кратер Ріттер на мапі LM-60.
- Кратер Ріттер на мапі AIC60D.
- Опис кратера на сайті The Moon-Wiki. (англ.)
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. - NASA Reference Publication 1097, October 1982.