Річки (Сумський район)
Річки́ — село у Сумському районі (до 2020 року у Білопільському районі) Сумської області, центр Річківської сільської територіальної громади. Населення становить 2 126 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Річківська сільська рада.
село Річки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Сумський район |
Тер. громада | Річківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA59080210010053357 |
Облікова картка | Річки |
Основні дані | |
Перша згадка | 1663 |
Населення | 2.126 осіб (2004 рік) |
Поштовий індекс | 41832 |
Телефонний код | +380 243 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°7′7″ пн. ш. 34°29′49″ сх. д. / 51.11861° пн. ш. 34.49694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
143 м |
Відстань до обласного центру |
37 км |
Відстань до районного центру |
17 км |
Найближча залізнична станція | Білопілля |
Відстань до залізничної станції |
20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41832, Сумська обл., Сумський р-н, с. Річки, вул. Центральна, буд. 6 |
Карта | |
Мапа | |
Географія
ред.Розташоване на берегах річок Безіменної, Криги та Морочі, а також на лівому березі річки Павлівка, звідси походить назва села. За 17 км на південний схід від районного центру і за 20 км від залізничної станції Білопілля. Вище за течією річки Криги на відстані 2,5 км розташоване село Діброва, нижче за течією на відстані в 3 км розташоване село Мар'янівка, на протилежному березі річки Павлівка — село Степанівка. Сільраді було підпорядковане с. Баїха.
У селі працює середня школа, будинок культури з залом на 400 місць, лікарня, магазини, щосереди і щосуботи — ярмарок.
Історія
ред.- Історію свою починає з XVII століття, перша писемна згадка — 1663 року. Першими поселенцями були селяни, які тікали з Правобережної України від польських панів та з російських сіл. Наприкінці 50-х рр. XVII ст. був створений Сумський козацький полк. Першим полковником став осадчий м. Суми Герасим Кондратьєв.
- В середині XVII століття в Річках проживало 2095 чол., сто років по тому — 5011 чол.
- За даними на 1864 рік у казенній слободі, центрі Річанської волості Сумського повіту Харківської губернії, мешкало 3719 осіб (1745 чоловічої статі та 1974 — жіночої), налічувалось 574 дворових господарства, існували православна церква, станова квартира та училище[1].
- У 1885 році у слободі налічувалось 823 двори, кам'яна церква, волосне правління, школа, лікарня, хлібні магазини і лавки, 2 постоялих двори і 7 «питейных домов», діяв цегельний завод. Були широко розвинені кустарні промисли, зокрема ткацтво.
- На початку ХХ століття у селі проживало близько 6 тисяч чол., проходило по три ярмарки на рік. В 1905 році в Річках відбувалися виступи селян.
- Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 10436 осіб[2].
- 9 квітня 1914 року в селі упав метеорит вагою близько 10 кг.
- Село увійшло до складу УНР 1917 року. З 1923 по 1930 рік село центр району Сумської округи в радянській зоні окупації. До цього адміністративного утворення входило 10 населених пунктів, загальною чисельністю населення 12 тис. чол.
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках[3]. 1941 року сталіністи втекли із села.
- 932 жителі Річок воювали у складі Червоної армії армії, 861 мали відзнаки уряду СРСР, 439 — загинули протягом радянсько-німецької війни.
- 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Річківської сільської громади[4].
- 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Сумського району[5].
Історія зруйнованих церков
ред.Покровську церкву в с. Річки було збудовано в 1663 р., а в 1761 р. згоріла з усім майном від удару блискавки. В кінці 1790 р. відбудована. Кам’яну однопрестольну церкву споруджено в 1821 р. і освячено 1832 р. Будівничими храму були — протоієрей Петро Назарьєв та прихожани. В храмі зберігалися церковні книги 17-го ст., метрики і сповідальні розписи починаючи з 1751 р. Покровська церква зруйнована в 1928-1929 рр. за часів радянської влади. Нині на її місці встановлено пам‘ятний знак.
Троїцька церква
ред.Коштом парафіян споруджено Троїцьку церкву (кінець 1870 - 1882 рр.). Проєкт споруди харківського єпархіального архітектора Ф. І. Данілова. При храмі діяла церковно-парафіяльна школа. В 1933-1934 роках, за радянської влади, зняли з неї куполи і дзвіниці й використали приміщення під майстерню. Під час Другої світової війни службу відновили. На початку 60-х років церкву відремонтували і діяла вона до 1959 р. Зруйнована в 1986 р. З 1990 р. в селі проходять церковні Богослужіння у пристосованій під церкву будівлі, настоятель — о. Богдан (Б. Оприско).
Російські обстріли села
ред.24 березня 2024 року внаслідок нічного обстрілу російськими військовими села пошкоджені школа, будинок культури, будівля сільської ради та приватні будинки[6].
18 квітня 2024 року по селу росіяни били з артилерії (7 влучань зі ствольної артилерії та 5 влучань із РСЗВ). Внаслідок ворожих обстрілів одна жінка дістала поранення, ще одна жінка від отриманих поранень померла у кареті швидкої допомоги. Пошкоджено житловий будинок та господарчі споруди. Через дві години ворог ще раз вдарив по селу із РСЗВ - 5 влучань[7].
14 серпня 2024 року оперативне командування “Північ” повідомило, що російський агресор обстріляв Сумську область. В селі зафіксовано 1 вибух, ймовірно КАБ. В результаті обстрілу отримали поранення 2 цивільні особи, зруйновано один приватний будинок та домоволодіння, пошкоджено 11 приватних будинків[8].
17 серпня 2024 року оперативне командування «Північ» повідомило про обстріли Сумської області. Серед постраждалих населених пунктів село Річки – 1 вибух, ймовірно КАБ[9].
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними [10]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2069 | 97.32% |
російська | 50 | 2.35% |
білоруська | 6 | 0.28% |
інші/не вказали | 1 | 0.05% |
Усього | 2126 | 100% |
Пам'ятки
ред.- На увічнення пам'яті загиблих споруджено стелу. Біля ДК є братська могила підпільників і червоноармійця Л. О. Васильєва, полеглого при звільненні села від німецьких окупантів у 1943 р. У 1974 році споруджено пам'ятний знак на честь земляка, двічі Героя Радянського Союзу С. П. Супруна. Тут народився і повний кавалер ордена Слави М. А. Винниченко.
- У центрі села розташована ботанічна пам'ятка природи «Дуб С. П. Супруна».
- Побутові пісні села Річки - елемент нематеріальної культурної спадщини Сумської області
Археологія
ред.За 2 км на північ від Річок розташовані кургани доби бронзи (II тис. до н. е.).
На околицях села знаходяться кілька десятків могил, які відносяться до зрубного часу. В 1951 р. був виявлений гострореберний горщик — пам’ятки типової зрубної культури. Це доказ перебування зрубних премен на території нинішньої Сумської області.[11]
Відомі люди
ред.- Бага Олексій Митрофанович — організатор сільського господарства, кандидат сільськогосподарських наук.
- Бугайов Руслан Миколайович — український військовик, учасник російсько-української війни[12].
- Винниченко Михайло Андрійович — повний кавалер ордена Слави.
- Лавриненко Микола Васильович — радянський діяч органів державної безпеки, начальник військ Західного прикордонного округу КДБ УРСР, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1976 — 1981 р.
- Лютий А. Ф. — художник.
- Ревенко Микола Мусійович — український політик. Депутат Верховної Ради України 2-х скликань, доктор економічних наук.
- Ровний Олександр Олександрович (29.11.1991-17.10.2014) — учасник російсько-української війни[13].
- Супрун Степан Павлович — радянський військовий льотчик-винищувач, перший двічі Герой Радянського Союзу.
Також
ред.Примітки
ред.- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3218)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ стор 16-17 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2015.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ "Одне бажання: щоб вони відчули те, що ми відчували". Жителі села Річки на Сумщині про обстріл 24 березня. Суспільне Суми. 24 березня 2024.
- ↑ росіяни протягом доби обстріляли шість громад Сумщини. www.ukrinform.ua (укр.). 18 квітня 2023. Процитовано 17 травня 2024.
- ↑ Оперативні дані про обстріли від ОК “Північ”. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 16 серпня 2024.
- ↑ Подробиці обстрілів від ОК “Північ”. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 20 серпня 2024.
- ↑ Дяденко, В. Д. Сліди зарубної культури біля с. Річки Сумської області. Археологія. — 1957. — № 10.
- ↑ Бугайов Руслан Миколайович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
- ↑ Ровний Олександр Олександрович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
Джерела
ред.- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Вінниченко М. Село Річки — козацька слобода. — Суми, 2012. — 289 с.
- Беценко Т. П. Лінгвістичне краєзнавство. Суми: Мрія-1, 2015. — 180 с.
- Корнієнко О. М. Зруйновані храми Сумщини. — Суми: ПП Ніконоров В. І., 2009. — С. 56-57.
- Тараповський С. Моє село Річки // Радянська правда. — 1997. — 25 жовт. — С. 4.
Це незавершена стаття про Сумську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |