Сабіно Арана

баскський письменник

Сабі́н Ара́на Ґої́рі (баск. Sabin Polikarpo Arana Goiri; або, як він писав, Arana ta Goiri'taŕ Sabin) 26 січня 1865, Абандо25 листопада 1903, Сукаррієта)— баскський письменник. Засновник Баскської націоналістичної партії, батько баскського націоналізму.

Сабіно Арана
баск. Sabin Polikarpo Arana Goiri
Ім'я при народженнібаск. Sabin Polikarpo Arana Goiri
Народився25 січня 1865(1865-01-25)[1][2][3]
Abandod, Більбао, Країна Басків, Іспанія
Помер25 листопада 1903(1903-11-25)[1][2][3] (38 років)
Сукаррієта, Busturialdead, Біская, Країна Басків, Іспанія
·Аддісонова хвороба
ПохованняСукаррієта
Країна Іспанія
Діяльністьполітик, письменник, журналіст, будитель, політичний активіст
Сфера роботиполітика[4], ідеологія[4], расизм[4], Баскська література[4], баскська мова[4] і активізм[4]
ПартіяБаскська націоналістична партія
Конфесіякатолицтво
БатькоSantiago Aranad
РодичіVicente de Aranad
Брати, сестриPaulina Arana Goirid і Luis Aranad
У шлюбі зNikolasa Atxika-Allended

CMNS: Сабіно Арана у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах
Сабін Арана

Його звинуватили в державній зраді за спробу надіслати телеграму президенту Теодору Рузвельту, в якій він похвалив США за допомогу Кубі в здобутті незалежності від Іспанії. Помер у 38-річному віці через Аддісонову хворобу, на яку занедужав у в'язниці. Під кінець життя відійшов від ідеології націоналізму.

Життєпис

ред.

Народився у невеликому поселенні Абандо в передмісті Більбао. Його батько був знатним судновласником Сантьяґо де Арана і Ансотеґі. Сабін був наймолодшим у родині, шостою дитиною. Решта дітей, у порядку віку, були Лузіла (1845-1893), Франціска (1847-1922), Йоан (1851-1882), Пауліна (1859-1921) і Луїс (1862-1951).  Сабін підтримував тісні стосунки зі своїм старшим братом Луїсом протягом усього життя.

Сабін народився в будинку своїх батьків в Абандо; однак ця будівля була знесена франкістами, сьогодні на тому ж місці знаходиться будинок-музей.

Батько Сабіно був палким прихильником карлізму та одним з головних спонсорів військових формувань традиціоналістів під час Другої карлістської війни (1872—1876). Розгром карлістів обернувся для нього не лише фінансовою катастрофою, але й став психологічним та емоційним ударом, якого він так і не зміг перенести. З 1876 року він упав у глибоку депресію, що межувала з психозом, і 1883 року помер.

1876 року 11-річний Сабін вступив до єзуїтського колегіуму-інтернату в Урдуньї, де провів 5 років свого життя[5]. Сабін мав слабке здоров'я і коли 1881 року він захворів туберкульозом, це мало не коштувало йому життя.

Після смерті батька 1883 року родина Арани переїхала до Барселони, аби Сабіно зміг здобути університетську освіту в м'якому середземному кліматі[6].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Енциклопедія Брокгауз
  3. а б Diccionario biográfico españolReal Academia de la Historia, 2011.
  4. а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  5. González, Manuel Revuelta (1984). La Compañía de Jesús en la España contemporánea (ісп.). Universidad Pontificia Comillas. ISBN 978-84-85281-52-7.
  6. Ledesma, José Luis (20 травня 2019). La historiografía y los frentes populares en Francia y España: una mirada comparada. Historia y Política: Ideas, Procesos y Movimientos Sociales. № 41. с. 33—61. doi:10.18042/hp.41.02. ISSN 1575-0361. Процитовано 24 січня 2024.

Посилання

ред.
  • Sabino Arana. Euskomedia.org (ісп.)